Горчаков Микола Михайлович [7(19) .8.1898, Петербург, — 28.8.1958, Джубга], радянський режисер і педагог, театрознавець, заслуженого на діяча мистецтв РРФСР (1943), доктора мистецтвознавства (1948). Творчу діяльність почав в 1922 в 3-ій Студії МХТ(Московський Художній театр), учень Е. Б. Вахтангова. З 1924 (з перервами) режисер МХАТ(Московський Художній академічний театр СРСР імені М. Горького) а. Спектаклі: «Квадратура круга» Катаєва (1928), «Мольер» Булгакова (1936), «Земля» Вірти (1937, спільно с Л. М. Леонідовим), «Школа лихослів'я» Шерідана (1940), «Офіцер флоту» Крону (1945, спільно с І. М. Раєвським), «Осінній сад» Хелман (1956, спільно з Р. Р. Кінським), «Неспокійна старість» Рахманова (1956) і ін. Одночасно в 1933—41 і 1943—48 був художнім керівником Московського театру Сатири, в 1941—43 Московські театри драми. Поставив в цих театрах спектаклі: «Чуже дитя» Шкваркина (1933, спільно з Р. Р. Корфом), «Факір на годину» Диховічного (1946, спільно с В. Я. Хенкиним), «Час, вперед!» Катаєва (1947), «Острів світу» Петрова (1947, спільно з Е. Б. Краснянським), «Російські люди» Симонова, «Фронт» Корнейчука (обидва в 1942). Державна премія СРСР (1946, 1952). Нагороджений 3 орденами, а також медалями.
Соч.: Бесіди про режисуру, М. — Л., 1941; Робота режисера над радянською п'єсою, М. — Л., 1950; Режисерські уроки До. С. Станіславського. Бесіди і записи репетицій, М., 1952; Режисерські уроки Вахтангова, М., 1957.
