Гончар Іван Тарасович (1888, с. Кріщенци, нині Вінницької області, — 1944), майстер української народної керамічної скульптури. Вчився у свого батька-гончаря. Почавши в 16 років прикрашати кришки судин ліпними фігурками, перейшов поступово до створення гостро гротескових по пластиці скульптурних груп і фігурок («Один з сошкою — семеро з ложкою», «Буденновци», «Білі біжать» —1920-е гг.; «Мавпи-музиканти», 1936; все — в Музеї українського народного мистецтва, Київ). У 1935—1941 вів вчення в експериментальних майстернях при Київському музеї українського мистецтва.
