Гончаренко Агапій
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гончаренко Агапій

Гончаренко Агапій (сьогодення прізвище і ім'я Гумніцкий Андрій Онуфрієвіч) [19(31) .8.1832, с. Крівін, нині Таращанського району Київської області, — 23.4(6.5) .1916, Нью-Йорк], український громадський діяч, учасник Вольному російському друку . Народився в сім'ї священика. Закінчив Київську семінарію (1853), служив дияконом російської посольської церкви в Афінах. За викривальних кореспонденції до Лондона к А. І. Герцену висланий до Росії. По дорозі біг до Лондона. У 1860—61 був складачем Вольній російській друкарні Герцена, помістив в «Дзвоні» некролог о Т. Г. Шевченко і ін. матеріали, випустив «Стоглав» з передмовою. З 1864 жив в США, видавав газету «Аляска геральд» («Alaska Herald», Сан-Франциско, 1868—72) з російським застосуванням «Свобода», для якого Н. П. Огарев прислав декілька віршів. У 1873 газета «Свобода» виходила на русявий.(російський), англійській і українській мовах. У 1870-х рр. Р. друкував матеріали російської общини в США — «Прогресивна комуна». У 1890-х рр. він був пов'язаний з українською радикальною партією (М. І. Павлік і ін.).

  Соч.: Спомінки А. Гончаренко, українського козака-священика, Коломія, 1894.

  Літ.: Варварцев М. М., Агапiй Гончаренко — пioнер украiнської емiграцiї в США, «Український icторічній журнал», До., 1969 №6.

  Ю. І. Штакельберг.