Голова , передній (або верхній, зокрема у людини) відособлений від тулуба відділ тіла рухливих двосторонньо-симетричних тварин. У Р. зосереджені вищий відділ центральної нервової системи, деякі органи чуття, а також передні відділи травної і дихальної систем. Що ще не віддиференціював, але вже відрізняється будовою від останнього тіла передній кінець тварини зазвичай називається головним кінцем (наприклад, у більшості черв'яків). В ході подальшої еволюції з головного кінця відокремилася Р., яка добре диференційована у деяких молюсків і особливо в членистоногих. Серед хордових тварин диференційована Р. є в хребетних (у зв'язку з прогресивним розвитком у них центральної нервової системи). У Р. хребетних зосереджені головний мозок, ув'язнений в черепній коробці, органи нюху, зору, слуху, органи ротової і глоткової порожнин, оточені вісцелярним скелетом, в нижчих хребетних — органи бічної лінії. В круглоротих і більшості риб Р. непорушно укріплена на хребті. В наземних хребетних рухлива у зв'язку з відособленням шийного відділу тіла і розвитком рухливого зчленування черепа з хребтом. В амніот (плазунів, птиць, ссавців) з утворенням добре вираженого шийного відділу Р. помітно відмежована від тулуба (за винятком вторинно-водних форм — китоподібних, з копалин — у іхтіозаврів). Окрім рухливості в потиличному суглобі, Р. в амніот може обертатися разом з атлантом довкола зубовидного отростка— епістрофея . Найбільш рухлива Р. у птиць і більшості ссавців; це пов'язано з прогресивним розвитком у них вищої нервової діяльності і органів чуття — нюху, зору, слуху. Розвиток Р., що має важливе значення в еволюції хребетних, називається церебрелізацией. Р. людини має анатомічні особливості (див. Череп ), обумовлені високим розвитком у нього головного мозку, вертикальним положенням тіла, переходом до двуногості і перетворенням рук на органи праці.
