Гнили , широко поширені, викликаються напівпаразитними і сапрофітними грибами і бактеріями патологічні процеси розкладання і часткової мінералізації органічних міжклітинних речовин, клітинних стінок і вмісту кліток рослин. При цьому відбувається мацерація тканин і відособлення кліток, порушується будова тканин і зменшується їх міцність, порушуються або припиняються функції кліток, тканин і органів. Р. схильні соковиті, багаті живильними речовинами і дерев'янисті частини рослини (м'ясисте листя, квіткові нирки, плоди, корне- і бульбоплоди, коріння, ствол).
Всіляких типів Р. групують по збудниках гнильних процесів — етіологічна класифікація; по приголомшуваних рослинах і їх органах (плодові, кореневі, стволові або стеблові Р.) і по різних видах рослинних матеріалів (Р. деревини, волокна, сіна, соломи і т.д.) — рослинницька класифікація; по характерних симптомах і, зокрема, по консистенції (мокрі, сухі Р.), забарвленню (чорні, білі, сірі, червоні, рожеві, сині, строкаті Р.). У науково-виробничій практиці застосовуються два перші принципи класифікації. В рамках етіологічної класифікації значительна за числом типів і приношуваним збитком група Р., що викликаються багатоядними грибами і бактеріями. До таким Р. відносяться біла гнилизна, мокра Р. бульб, коренеплодів, цибулин і качанів, кагатна гнилизна буряка, одна з найнебезпечніших хвороб коренеплодів буряка під час її зберігання, гнилизна деревини, озоніоз і ін. Окремі види або групи родинних видів рослин приголомшують кореневі Р. колосових злаків, бобових культур бавовника, коренеїд буряка, суха Р. бульб картоплі, кільцева гнилизна картоплі, плодова гнилизна кісточкових і насіннячках, вершинна Р. томатів, шейковая Р. лука і ін. Р. часто приводять рослина до передчасної загибелі і завдають великого господарського збитку. Заходи боротьби: усунення умов, що знижують опірність збудникам; вживання фітосанітарних (знищення уражених рослин і їх частин, захист рослин від механічний пошкоджень; дотримання встановлених правил зберігання урожаю і ін.) і хімічних (добрива і пестициди ) методів і т.д.
Літ.: Бондарцев А. С., Трутовиє гриби Європейської частини СРСР і Кавказу, М. — Л., 1953; Ванін С. І., Лісова фітопатологія, 4 видавництва, М-коди.—Л., 1955.), Буряковницьтво, т. 3, ч. 2, Хвороби цукрового буряка і міри боротьби з ними, 2 видавництва, Київ, 1959; Герасимов Би. А., Осніцкая Е. А., Шкідники і хвороби овочевих культур, 4 видавництва, М., 1961; Дементьева М. І., Хвороби плодових культур, М., 1962; Натальіна О. Б., Хвороби ягідників, М., 1963; Словник-довідник фітопатолога, під ред. П. Н. Головіна, М. — Л., 1967.
