Глінськие , княжий рід 15—18 вв.(століття) Легендарні вісті родословій виробляють Р. від одного з синів Мамая, р. Глінськом (звідси назва роду), що володів в Придніпров'ї, і сусідніми з ним Полтавою і Глінніцей. Перші князі Р. — Іван і Борис згадані в грамоті 1437. Михайло Львович Р. («Огрядний») [помер 15(24) .9.1534], державний діяч. Виховувався при дворі німецького імператора Максиміліана, потім служив Альбрехту Саксонському; будучи в Італії, прийняв католицтво. Повернувшись до Литви до 90-м-коду рр. 15 ст, робив великий вплив на великого князя Олександра Казимировича . Р. прагнув утворити окрему державу з росіян, українських і білоруських земель, що входили до складу Литви, що викликало незадоволеність крупних литовських феодалів. Новий король Сигизмунд позбавив Р. всіх посад, окрім посади намісника Утенського. Михайло разом з братами Іваном («Мамаєм»; помер раніше 1522) і Василем («Темним» або «Сліпим»; помер раніше 1522) підняв повстання проти короля. Потерпівши невдачу, вони бігли до Москви (1508) і перейшли на службу до великого князя Василю III Івановичеві, який одружувався на племінниці Михайла — Олені Г. Міхаїл Львович Р. користувався великим впливом останніми роками життя Василя III і на початку регентства Олени. У 1534 організував змову і виступив проти фаворита Олени князя І. Ф. Овчини-Телепнева-Оболенського, схоплений в серпні і помер в ув'язненні. Олена Василівна Р. [померла 4(13) .4.1538, Москва], дочка князя Василя Львовича і княжни Ганни Г., 2-я дружина великого князя Василя III Івановича і велика княгиня (з 1526). У 1533—38 регентша Російської держави при малолітньому синові великому князеві Іване IV. У правління Олени велику роль в державних справах грали її фаворит князь І. Ф. Овчина-Телепнев-Оболенський і митрополит Данило . Регентство Р. відмічене успішною боротьбою з сепаратизмом питомих князів і бояр. Уряд Р. продовжив боротьбу проти зростання монастирського землеволодіння. У 1535 була проведена грошова реформа, в результаті якої в державі була введена єдина монетна система. Одночасно проводилося зміцнення міст, особливо на західних рубежах. В області зовнішньої політики в результаті ряду перемог уряд Р. добився перемир'я з Литвою (1536) при нейтралізації Швеції. Передбачають, що Олена Г. була отруєна. Михайло Васильович Р. (помер 1559), державний діяч, син Василя Львовича, дядько Івана IV. Активний учасник вінчання Івана IV на царство (1547). Під час Московського повстання 1547 Михайлу разом з матір'ю удалося врятуватися в Ржеве. У 1552—55 воєвода на Камі і в Казані, пригнічував повстання «лугових черемис» (марі), в 1556 брав участь в поході Коломенськом проти кримських татар і в Лівонськом поході. У 1556—57 новгородський намісник, уклав перемир'я з Швецією. Род Г. в Росії загаснув на початку 17 ст Інша гілка князів Р. існувала в Польщі. От її, згідно родословіям, йде дворянський рід Р. що втратили княжий титул в кінці 17—18 вв.(століття)
Літ.: Тіхоміров М. Н., Записки про регентство Олени Глінськой і боярське правління 1533—1547, в сб: Історичні записки, т. 46, [М.], 1954; Смирнов І. І., Нариси політичної історії Російської держави 30-х—50-х рр. XVI ст М. — Л. 1958; Зимін А. А., Реформи Івана Грізного, М., 1960; Каштанів С. М., Соціально-політична історія Росії кінця XV — першої половини XVI ст, М., 1967.
