Гиперсомнія (від гіпер... і лат.(латинський) somnus — сон), підвищена сонливість. Розрізняють пароксизмальну і перманентну Г. Для пароксизмальною Р. характерні напади непереборного сну в денний час, в неадекватній обстановці тривалістю від декількох мін (нарколепсия) до декількох сут (періодична сплячка). При нарколепсиі части порушення нічного сну і напади раптової м'язової слабкості при різних емоціях (катаплексія). Перманентна Р., така, що зустрічається при нейроінфекціях, порушеннях мозкового кровообігу, пухлинних процесах, виявляється постійною сонливістю із засипанням в природних, звичних умовах. На відміну від деяких форм пароксизмальних Р., страждаючих перманентною Р. зазвичай неважко розбудити, але надані самим собі, вони скоро знов засинають. У основі всіх Р. лежить порушення функціонування мозкової системи «неспання — сон». Поряд із зниженням неспання велику роль грає порушення регулювання фаз «швидкого», «десинхронізірованного» і «повільного», «синхронізованого» сну.
Лікування проводять залежно від форми Г.: при нарколепсиі — стимулятори нервової системи; при періодичній сплячці і ін. схожих з нею формах — загальнозміцнююча терапія контроль за функціями дихання і кровообігу; при перманентній Г.— усунення причин, що викликали її.
