Гименолепідоз
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гименолепідоз

Гименолепідоз , глистове захворювання людини, ссавців тварин і деяких птиць, що відноситься до цестодозам . У людини Р. частіше виникає при інвазії карликового ціп'яка (див. Ціп'яки ), зрідка — ціп'яка щурячого. Р. широко поширений, особливо в субтропічних і тропічних країнах; зустрічається переважно в містах. Особливість поширення Р. — найбільший відсоток ураженості населення в тих районах, де майже або зовсім не зустрічається аскаридоз . Захворюють головним чином діти, заражаючись при попаданні в рот яєць паразита з брудних іграшок, рук і т.д. З яєць карликового ціп'яка, що попали в тонкий кишечник, звільняється онкосфера, з якої за 5—8 днів розвивається цистицеркоїд (личинка, що має голівку з присосками) що прикріпляється до стінки кишечника. При цьому розвивається набряк слизистої оболонки, порушується кровообіг, виникають некрози, інколи кровотечі в просвіт кишки. В ціп'яка швидко дозрівають членики, з яких в просвіт кишечника виділяється безліч яєць, що виявляються потім (на 19-й день після зараження) у випорожнюваннях. У грунті яйця зберігають життєздатність до декількох днів, у воді — до 1 мес . Р. виявляється болями в животі, зниженням апетиту, проносами головними болями, дратівливістю, безсонням, відставанням в розвитку у дітей, зниженням працездатності у дорослих. Лікування проводять протиглистовими препаратами; застосовують, крім того, загальнозміцнююче лікування (вітаміни, препарати заліза і ін.). Профілактика: дотримання правил особистої гігієни в сім'ї і дитячих установах, правильне харчування дітей з достатньою кількістю вітамінів.

  Р. птиць. Р. качок і гусаків поширені повсюдно, кури хворіють на рідше. Птиці заражаються навесні, поїдаючи інвазованих проміжних і резервуарних господарів (циклопів, гаммарід, прудовіков і ін.). Цестоди травмують слизисту оболонку кишечника, порушують його моторну і секреторну діяльність. При великому скупченні паразитів можлива закупорка кишечника. Хворі птиці погано зростають, розвиваються, молодняк інколи гине. Діагноз встановлюють на розтині полеглої птиці з врахуванням патологічних змін. При лікуванні призначають камалу бітінол, філіксан і ін. В цілях профілактики організовують роздільне вирощування молодняка і дорослої птиці; вирощування товарної птиці (качок і гусаків) на суші, курнув — в клітках. Для дезинвазії водоймищ їх залишають вільними від птиці на 1—1,5 р.

  Літ.: Петроченко Ст І., Котельников Р. А., Гельмінтози птиць, М., 1963.