Ге Микола Миколайович [15(27) .2.1831, Вороніж, — 1(13) .6.1894, хутір Івановський, нині ним. Т. Г. Шевченко Чернігівською обл.], російський живописець. Вчився в петербурзькій АХ(Академія витівок) (1850—57) в П. Ст Басина. Пенсіонер АХ(Академія витівок) в Італії (1857—63). У 1857—59 працював в Римі, в 1860—69 у флоренції. Жив в Петербурзі (з 1870) і на хуторі в Чернігівській губернії (з 1876). У ранній період випробував вплив До. П. Брюллова і А. А. Іванова . Вже в 1860-і рр. творчість Ге відрізняється новизною трактування традиційних для академічного мистецтва євангельських тим, драматичною схвильованістю, сміливою постановкою моральних проблем («Таємна вечеря», 1863, Російський музей, Ленінград; «Вісники воскресіння», 1867, Третьяковськая галерея). Повернувшись з Італії, Ге зближується з передовими художниками (член-засновник Товариства пересувних художніх виставок). У пошуках теми великого гражданственного звучання Ге звертається до історичного живопису. У картині «Петро I допитує царевича Олексія Петровича в Петергофе» (1871, Третьяковськая галерея) Ге розкриває зіткнення двох протиборчих історичних сил, правдиво передає рух відчуттів, внутрішнє життя дійових осіб. З початку 1880-х рр. Ге повертається до євангельських тем; наповнюючи цикл картин про страждання Христа релігійно-етичними ідеями, багато в чому близькими поглядам Л. Н. Толстого, Ге звертається до сучасного суспільства з утопічною проповіддю духовного протесту проти зла, проголошує велич жертви в ім'я ідеї («Що є істина?", 1890, і «голгофа», 1893, обидві — в Третьяковськой галереї). У цих відмічених глибоким драматизмом картинах, виконаних в широкій експресивній манері, з різкими контрастами світла і тіні, значну роль грає зображення духовних і фізичних страждань людини («Розп'яття», 1892, 1894). Для портретів, виконаних Ге, характерні велика простота і строгість колірних і композиційних рішень, прагнення передати багатство і складність духовного життя людини (портрети А. І. Герцена, 1867, і Л. Н. Толстого, 1884, — обидва в Третьяковськой галереї).
Соч.: Життя художника 60-х років, «Північний вісник», 1893, кн. 3; Л. Н. Толстой і Н. Н. Ге. Листування, М. — Л., 1930.
Літ.: Альбом художніх творів Н. Н. Ге, М. — СП(Збори постанов) Би, 1903; Стасов Ст Ст, Н. Н. Ге..., М., 1904; Історія російського мистецтва, т. 9, кн. 1, М., 1965, с. 217—59; Зограф Н., Н. Н. Ге [Л., 1968]; Н. Н. Ге. 1831—1894. Виставка творів. Каталог [М., 1969].
