Гершель (Herschel) Вільям (Фрідріх Вільгельм) (15.11.1738, Ганновер, — 25.8.1822, Слау, поблизу Лондона), англійський астроном і оптик, член Лондонського королівського суспільства (з 1781), почесний член Петербурзької АН(Академія наук) (1789). Син полкового музиканта, Р. здобув домашню освіту (музика, мови). У 1757 переселився до Англії, де став відомий як музикант, композитор, вчитель музики. Астрономію вивчив самостійно. Виготовив сотні дзеркал для телескопів. У 1786—89 побудував свій найбільший 40-футовий (12 м-код ) рефлектор з діаметром дзеркала 122 см , вперше ефективно застосувавши в нім одиндзеркальну схему (див. Гершеля система рефлектора ). Спостереження піднебіння почав в 1773 Відкрив планету Уран (13.3.1781), два супутники Урану (1787), їх зворотний рух (1797), два супутники Сатурну (1789), виміряв період обертання Сатурну і його кілець (1790) і ін. Виявив рух Сонячної системи в просторі. З середини 70-х рр. почав серію оглядів зоряного піднебіння своїм «методом черпков» (підрахунки зірок у вибраних майданчиках). В результаті Р. вперше намітив загальну форму Галактики, оцінивши її розміри і зробивши вивід про її ізольованість в просторі як одному із зоряних «островів» у Всесвіті. Компактні зоряні згущування Р. інтерпретував як реальні скупчення зірок. Ці роботи Р. поклали почало зоряній статистиці . Р. відкрив існування фізичних подвійних зірок (1803) і склав три каталоги подвійних зірок. Одна з найбільших заслуг Р. — відкриття більше 2500 нових туманностей і зоряних скупчень (1786,1789,1802). Р. відзначив 182 подвійних і кратних туманності, висловив здогадку про фізичний зв'язок їх компонентів. Вперше з'ясував (1784) закономірність розподілу туманностей — їх тенденцію скупчуватися в пласти; виділений ним «пласт у Волоссі Вероникі» складає значну частину екваторіальної зони Надгалактики Вокулера (відкрита в 1953). Р. обгрунтував (1791) існування «дійсних» туманностей — з розрідженої самосвітної матерії і висунув небулярную гіпотезу зоряно-космогонії згущування зірок і їх скупчень з дифузної матерії, розвинувши її (1802, 1811) в концепцію еволюції космічної матерії. Р. одним з перших початків вивчення сонячного і зоряних спектрів, відкрив в 1800 інфрачервоних променів в спектрі Сонця.
В конструюванні і виготовленні телескопів Р. допомагав його молодший брат Александер Р. — талановитий механік: потім син — Дж. Гершель ; у спостереженнях велику допомогу надавала молодша сестра Кароліна Г. (1750—1848), один з небагатьох жінок-астрономів.
Соч.: The scientific papers, v. 1—2, L., 1912.
Літ.: Еремєєва А. І., Всесвіт Гершеля, М., 1966; її ж, Видатні астрономи світу, М., 1966; King Н. С., Sir W. Herschel and the discovery of radiant heat, «Journal of British Astronomical Association», 1955, v. 65 №7; Loveil D. J., Herschel''s dilemma in the interpretation of thermal radiation, «Isis», 1968, v. 59 № 1, р. 46—60.
