Герман Юрій Павлович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Герман Юрій Павлович

Герман Юрій Павлович [22.3(4.4) .1910, Рига, — 16.1.1967, Ленінград], російський радянський письменник. Член КПРС з 1958. Друкуватися почав в 1926. Автор романів і повістей — «Рафаель з перукарні» (1931), «Вступ» (1931; див.(дивися) відгук М. Горького, «Правда», 1932, 6 травня), «Бідний Генріх» (1934), «Наші знайомі» (1934—36; однойменний фільм, 1969), «Один рік» (1960, на основі ранніх повістей «Лапшин», 1937, і «Олексій Жмакин», 1937—38); серії розповідей про Ф. Е. Дзержінськом (1938—57); кіносценаріїв —»Семеро сміливих» (1936, спільно з

С. А. Герасимовим), «Доктор Калюжний» (1939), «Пирогів» (1947; Державна премія СРСР, 1948), «Справа Румянцева» (1956, спільно с І. Е. Хейфіцем), «Вірте мені, люди!» (1964) і др.; декількох п'єс. У роки Великої Вітчизняної війни Р. — військовий кореспондент: створив ряд повістей: «Далеко на півночі» (1943), «Студене море» (1943) і ін. У післявоєнні роки були написані повість «Підполковник медичної служби» (1949—56), історичний роман «Росія молода» (1952), документальна повість «Операція „З Новим роком!"» (1964), повести «Почало» (опублікована 1968) і «Буцефал» (опублікована 1968). Основні твори 60-х рр. — роман-трилогія «Справа, якій ти служиш» (1957), «Дорогою моя людина» (1961), «Я відповідаю за все» (1964) — присвячено духовному формуванню нашого сучасника, людини високої ідейності і цивільній активності. Постійний інтерес до актуальних проблем сучасності, прагнення через побутові подробиці розкрити значне в повсякденному його прояві, майстерність сюжетної побудови — особливості дарування Г. Его книги переведені на багато іноземних мов. Нагороджений 3 орденами, а також медалями.

  Соч.: Підполковник медичної служби. Почало. Буцефал. Лапшин. Олексій Жмакин. Спогади, Л., 1968.

  Літ.: Файнберг Р., Юрій Герман. Крітіко-біографіч. нарис, Л., 1970; Російські радянські письменники-прозаїки, Біобібліографіч, покажчик, т. 1, Л., 1959.

  А. Д. Вартаньянц.