Герман Олександр Петрович [20.10(1.11) .1874, Вятка, нині Корів, — 30.11.1953, Ленінград], радянський учений в області гірської механіки, академік АН(Академія наук) СРСР (1939). У 1897 закінчив фізико-математичний факультет Петербурзького університету, а в 1903 Петербурзький гірський інститут. З 1907 викладав в Петербурзькому гірському інституті (з 1914 професор цього інституту). Розробив теоретичні основи гірської механіки, опублікував праці по копальневим установкам, машинам для гарячої обробки металів. У 1912 вперше аналітично встановив умови наївигоднейшей термодинамічної віддачі парових турбін. Р. дав точне рівняння теоретичного натиску турбомашин, довів існування закону конгруентності індивідуальних характеристик для геометрично подібних турбомашин і існування типових характеристик серії турбомашин, вказавши тим самим правильні дороги розвитку радянського турбомашинобудування на принципах серійного виробництва. Р. провів всестороннє аналітичне дослідження динаміки копальневого підйому. Нагороджений орденом Леніна і 3 ін. орденами.
Соч.: Гірська механіка, ч. 1—2, Л. — М., 1934—35; Копальневі підіймальні установки, М. — Л., 1947 (совм. з Ф. Н. Шклярським).
