Герасимов Сергій Аполлінарійович [р. 21.5(3.6) .1906, Катеринбург, нині Свердловськ], радянський кінорежисер, актор, кінодраматург, кінотеоретик, народний артист СРСР (1948), доктор мистецтвознавства (1967). Член КПРС з 1943. У 1928 закінчив Ленінградський інститут сценічного мистецтва. Роботу в кіно почав в 1924 як актор майстерні ФЕКС (Фабрика ексцентричного актора). Режисерська майстерність Р. вперше яскраво виявилася у фільмах «Семеро сміливих» (1936), «Комсомольськ» (1938), «Вчитель» (1939), в яких основна увага зосереджена на художньому дослідженні духовного світу радянської молоді, вихованої соціалістичним суспільством. Р. показав справжню героїку, високу красу і поезію повсякденної творчої, творчої праці радянських людей. Відштовхуючись від досвіду художньої прози, використовуючи її закони в своїй творчості, режисер особливо тяжіє до форми кінороману. Вже по-перше своїх фільмах Р. виступив послідовним режисером-педагогом, велика увага що приділяє роботі з акторами.
В 1941 до 100-ліття з дня смерті М. Ю. Лермонтова Р. поставив фільм «Маскарад» (по однойменній драмі; грав роль Невідомого). У цьому фільмі, полемізуючи з традиційним мелодраматичним трактуванням п'єси, режисер з великою емоційною силою показав трагедію неабиякої особи в обстановці самодержавної Росії 19 ст, підкреслив соціально-критичну сторону драми. У роки Великої Вітчизняної війни Р. був заступником голови Комітету кінематографії по військовій хроніці і директором Центральної студії документальних фільмів. Створив фільми «Непереможні» (1943, спільно с М. До. Калатозовим) і «Велика земля» (1944). У фільмі «Молода гвардія» (1948, по роману А. А. Фадєєва) режисер поєднував епічну широту з глибоким проникненням в психологію персонажів. Героїчний пафос, яскраві образи молодогвардійців, натхненно передана патріотична атмосфера боротьби проти фашизму зробили фільм одним з видатних творів кіномистецтва. Крупним явищем в розвитку радянського кіно став фільм «Тихий Дон» (1957—58, по роману М. А. Шолохова). Образи героїв видатного радянського романа розкриті режисером в складності і багатстві їх соціальної і психологічної характеристики. У 1962 поставив фільм «Люди і звіри» (грав роль Львова-Щербацкого), потім фільми «Журналіст» (1967) і «Біля озера» (1970). Ці три картини об'єднано прагненням відобразити сучасне життя, в них ставляться проблеми, що виникли на післявоєнному світі, фільми показують зростання етичної вимогливості героїв. Р. — автор сценаріїв майже всіх своїх фільмів. З 1931 Р. веде педагогічну роботу у ВГИК(Всесоюзний державний інститут кінематографії) е, керує об'єднаній акторсько-режисерській майстерні (з 1946 — професор). Депутат Верховної Ради СРСР 3—4-го скликань. Депутат Верховної Ради РРФСР 7—8-го скликань. Член Президії Сов. комітету захисту світу. Державна премія СРСР (1941, 1949, 1951). Нагороджений 2 орденами Леніна, 3 ін. орденами, а також медалями.
Соч.: Комсомольськ, в кн.: Книга сценаріїв, М., 1938; Вчитель, в збірці: Вчитель, Л., 1940; Обличчя радянського кіноактора, М., 1935; Життя, фільми, спори, М., 1971.
Літ.: Фрейліх С., Мистецтво кінорежисера, М., 1954; Волянськая Н., На уроках режисури С. А. Герасимова, М., 1965.
