Геракл , в старогрецькій міфології найбільший герой, син бога Зевса і дружини фіванського царя Алкмени. Серед багаточисельних міфів про Р. найбільш відомий цикл оповідей про 12 подвигів, здійснених Р., коли він знаходився на службі у мікенського царя Еврісфея: Р. убив немейського лева, лернейськую гідру, приборкав жахливу керінейськую лань, винищив стімфалійських птиць, переміг еріманфського вепра очистив авгиеви стайні, приборкав бика Криту, здолав царя Діомеда (що кидав чужоземців на поживу своїм коням), переміг амазонок і добув пояс цариці амазонок Іпполіти, викрав корів трьохголового велетня Геріона, добув золоті яблука з саду Гесперід, приборкав і привів до Еврісфею вартового Аїда — Цербера. Згідно ін. міфам, Р. звільнив Прометея переміг Антея, брав участь в боротьбі богів з гігантами, бився з кентаврами і зробив багато ін. подвигів. Загинув від отруєного плаття, яке в невіданні послала йому його дружина Деяніра, що бажала повернути собі любов Г. После смерті Р. був узятий на Олімп і обручений з богинею вічної юності Гебой. Культ Р. був дуже популярний в Греції, через грецьких колоністів він рано поширився в Італії, де Р. почитався під ім'ям Геркулеса. Різні варіанти міфів про Р. знайшли віддзеркалення в творах античних авторів [у «Іліаде», в Софокла («Трахинянки»), Евріпіда («Геракл») і ін.], в пластиці, потім в новому європейському живописі (П. Веронезе, П. Рубенс, Р. Рені, Я. Тінторетто і ін.).
