Географія трудових ресурсів , галузь географії населення, що вивчає розміщення трудових ресурсів, регіональні відмінності в їх складі і використанні. Розміщення трудових ресурсів в різних країнах і районах відрізняється від розміщення всього населення, т.к. доля працездатних зазвичай неоднакова унаслідок відмінностей у віковому складі населення. Ці відмінності залежать від рівнів народжуваності і смертності, а також від результатів міграції населення, в якій зазвичай активніше бере участь працездатна частина населення. Для районів піонерного освоєння, для нових і швидкорослих населених пунктів характерна підвищена питома вага працездатних, для місцевостей з систематичним відтоком населення — знижений. Існують помітні регіональні відмінності і у складі працездатного населення: неоднакове співвідношення осіб молодого, середнього і старшого працездатного віків, а серед них — чоловіків і жінок; аналіз цих відмінностей складає необхідну частину вивчення розміщення продуктивних сил. Р. т. р. вивчає використання цих ресурсів в двох аспектах: відмінності в зайнятості працездатного населення і розподіл зайнятих по галузях народного господарства. Для СРСР. де відсутнє безробіття, характерна висока міра зайнятості в суспільному виробництві; регіональні ж відмінності полягають в разном співвідношенні числа зайнятих в суспільств. виробництві, в особистому підсобному господарстві і домашньому господарстві. Р. т. р. вивчає також географічні відмінності в річному завантаженні тих, що працюють (особливо в сільському господарстві, в промислах), сезонності різних видів праці. При вивченні Р. т. р. капіталістичних країн особливу увагу привертає географія безробіття. Розподіл трудових ресурсів по галузях народного господарства залежить від рівня розвитку і господарської спеціалізації країн і районів, від функцій, що виконуються населеними пунктами різних типів; при цьому аналізуються порайонні відмінності у використанні чоловічої і жіночої праці. Вивчення Р. т. р., тісно пов'язаного з географією галузей господарства, в плановому соціалістичному суспільстві набуває великого практичного значення. Особливо актуальні питання Р. т. р. в країнах, що розвиваються, у зв'язку з будівництвом національної економіки.
Літ.: Іванченко А. А., Трудові ресурси економічних районів СРСР і проблеми раціонального їх використання, в збірці: Питання розміщення виробництва в СРСР, М., 1965; Дегтярь Л. С., Трудові ресурси і їх використання в зарубіжних соціалістичних країнах — членах СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги), М., 1969.
