Географічні журнали , періодичні видання, освітлюючі питання географії. Розвиток географічної журнальної літератури відноситься до 18 ст і пов'язане з діяльністю академій наук, географічних суспільних університетів і спеціальних наукових установ. Перший російський Р. же. «Історичні, генеалогічні і географічні примітки в “Ведомостях”» видавався з 1728. У 1865 був заснований журнал «Звістки Російського географічного суспільства» (нині «Вісті Всесоюзного географічного суспільства»), який виділявся науковою цінністю опублікованих в нім матеріалів, пов'язаних з іменами видних російських географів, — П. П. Семенова-Тян-Шанського, А. І. Воєйкова, Ю. М. Шокальського і ін. З 1894 Московським суспільством випробувачів природи почав видаватися журнал «Землезнавство» (з 1940 виходить неперіодичними збірками), заснований Д. І. Анучиним.
В СРСР розвиток географічної науки зумовив поява різних Р. же. і почасових (неперіодичних) видань. Окрім «Вістей Всесоюзного географічного суспільства» (з 1865), видаються: «Вісті АН(Академія наук) СРСР. Серія географічна» (з 1951), «Праці інституту географії АН(Академія наук) СРСР» (з 1931), збірки інституту географії Сибіру і Далекого Сходу Сибірського відділення АН(Академія наук) СРСР, «Вісті АН(Академія наук) Азербайджанською РСР. Серія геолого-географічніх наук» (з 1958), «Вісті АН(Академія наук) Вірменською РСР. Серія геологічних і географічних наук» (з 1957), «Праці інституту географії ним. Вахушти АН(Академія наук) Грузинською РСР» (з 1947), «Вісник Московського університету. Серія 5. Географія» (з 1960), «Вісник Ленінградського університету. Геологія. Географія» (з 1946), збірки Московської філії Географічного суспільства «Питання географії» (з 1946), збірки Східної комісії Географічного суспільства «Країни і народи Сходу» (з 1959); філії і відділення географічного суспільства в ін. містах публікують свої географічні збірки. У багатьох університетах і педагогічних інститутах видаються спеціальні випуски «Записок» і «Вчених праць», присвячені питанням географії. Для вчителів призначений журнал «Географія в школі» (1934), для молоді — популярний Р. же. «Навколо світу».
Географічні матеріали поміщаються також в журналі «Геоморфология» (з 1970), «Океанологія» (з 1961), «Метеорологія і гідрологія» (з 1950), «Природа» (з 1912), «Наука і життя» (з 1934) і ін.
За кордоном видається близько 220 періодичних журналів і збірок, у тому числі у Франції 23, США 22, у Великобританії, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) і Японії по 15. Св. половини (52%) зарубіжних географічних періодичних видань доводиться на загальногеографічні наукові журнали і збірки, близько 30% на видання по окремих галузях географія; менш поширені регіональні, науково-педагогічні і науково-популярні видання.
Значний розвиток Р. же. отримали в зарубіжних соціалістичних країнах; серед них найбільш відомі: у ГДР(Німецька Демократична Республіка) — «Petermanns geographische Mitteilungen» (Gotha, з 1855), «Zeitschrift für den Erdkundeunterricht» (Ст, з 1949); у Болгарії — науково-популярний Р. же. «Географія» (Софія, з 1950) і «Вісті на Географськия інститут Б'лгарськата Академія на науките» (Софія, з 1951); у Чехословакії — збірки Географічного суспільства «Sbornik československe Společnosti zemepisne» (Praha, з 1896), «Geograficky časopis» (Bratislava, з 1949); у Польщі — «Przegład geograficzny» (Warsz., з 1918), «Czasopismo geograficzne» (Lodz — Warsz., з 1923); у Угорщині — «Acta geographica. Acta universitatis szegediensis» (Szeged, з 1955), «Földrajzi közlemenyek» (Bdpst з 1873) і др.; у Румунії — «Natura» (Buc., з 1949); у Югославії — «Geografski glasnik» (Zagreb, з 1949), «Geografski vestnik» (Ljubljana, з 1925). У зарубіжних соціалістичних країнах Р. же. все більше уваги приділяють розробці наукових проблем, що диктуються основними завданнями будівництва соціалізму.
З Р. же., що видаються в капіталістичних країнах, найбільш відомі: у Великобританії — «The Geographical Journal» (L., з 1893), «Geographical Magazine» (L., з 1935); у Франції — «Annales de geographic» (P., з 1891); у США — «Geographical Review» (N. Y., з 1916), «Annals of the Association of American Geographers» (Wash., з 1911), «Professional Geographer» (Wash., з 1949), «Economic Geography» (Worcester, з 1925); у Італії — «Rivista geografica italiana» (Firenze, з 1893), «Annali di ricerche e studi di geografia» (Geneva, з 1945); у Швеції — «Geografiska annaler» (Stockholm, з 1919); у Фінляндії — «Fennia» (Hels., з 1889); у Швейцарії — «Geographica helvetica» (Z., з 1946); у ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) — «Berichte zur deutschen Landeskunde» (Remagen — Stuttg., з 1941), «Erdkunde. Archiv für Wissenschaftliche Geographic» (Bonn, з 1947); у Японії — «Тігираку Херон» (Токіо, з 1925) і «Тірі» (Токіо, з 1956) і ін. Весь більший розвиток отримують Р. же. у країнах, що розвиваються; так, в Індії найбільш відомі «Geographical Review of India» (Calc., з 1936), «National Geographical Journal of India» (Benares, з 1955); у Бразилії — «Boletim geografico» (Rio de J., з 1943), «Revista Brasileira de geografia» (Rio de J., з 1939); у Мексиці — «Boletin de la Sociedad mexicana de geografia в estadistica» (Хутро., з 1839); у ОАР(Об'єднана Арабська Республіка) — «Bulletin de la Societe de geographic d''egypte» (Le Caire, з 1922); у Нігерії — «Nigerian Geographical Journal « (Ibadan, з 1957); у Ефіопії — «Ethiopian Geographical Journal» (Addis Abeba, з 1963) і т.д. У ряді країн випускаються Р. же., призначені спеціально для вчителів географії [напр., «Journal of Geography» (Chi. — N. Y., з 1902), «Geography» (Manchester, 1895—1902)]. У капіталістичних країнах видаються також популярні Р. же., заповнювані головним чином фотографіями і пропагандистським матеріалом, далеким від науки [напр., видаваний в США «National Geographical Magazine» (Wash., з 1888)].
