Гемагглютінация
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гемагглютінация

Гемагглютінация від греч.(грецький) haima — кров і лат.(латинський) agglutinatio — склеювання), процес склеювання і подальшого осадження еритроцитів крові; викликається гемагглютінінамі, бактеріями і вірусами, агентами, здатними адсорбуватися на поверхні еритроцитів. При Р. утворюються помітні оком скупчення еритроцитів у вигляді купок, глибок, грудок. Р. визначається взаємодією тих, що знаходяться в еритроцитах агглютіногенов і плазми, агглютініни, що містить. Кожному агглютіногену відповідає свій агглютінін. Для позначення Р., крові різних груп, що відбувається при взаємодії, у тварин одного і того ж вигляду, існує термін «ізогемагглютінация», різних видів тварин — «гетерогемагглютінация». На реакції Р. засновані закони переливання крові і визначення групи крові . При переливанні несумісної крові Р. може виникнути в кров'яному руслі, що викликає важкі (інколи смертельні) ускладнення. У судовій медицині реакцією Р. користуються для визначення приналежності кров'яних плям, а також як додатковим методом в питаннях спірного батьківства. У мікробіологічних і імунологічних дослідженнях реакцію Р. застосовують для встановлення активності імунних сироваток, типа вірусів і ін. Розрізняють активну Р., таку, що викликається безпосередньою дією відповідного агента на еритроцити, і пасивну Р., специфічною імунною сироваткою до антигена — заздалегідь адсорбованому еритроцитами. Р. може викликатися антитілами, що діють проти власних еритроцитів (ауто-г.) або проти еритроцитів того ж вигляду (гомо-г.), а також полісахаридами бактерій туберкульозу, чуми, туляремії, кишкової палички, а також вірусами грипу, свинки, пневмонії білих мишей, грипу свиней і коней, осповакцини, ектромелії, жовтої лихоманки і ін.

загрузка...

  Х. Х. Планельес, А. М. Полянськая.