Гедіке Олександр Федорович [20.2(4.3) .1877, Москва, — 9.7.1957, там же], радянський композитор, органіст, піаніст і педагог, народний артист РРФСР (1946), доктор мистецтвознавства (1940). У 1898 закінчив Московську консерваторію по класу фортепіано Ст І. Сафонова. Лауреат Міжнародного конкурсу імені А. Г. Рубінштейна (Відень, 1900, премія по композиції). З 1909 професор Московської консерваторії по класах фортепіано, з 1920 — камерного ансамблю з 1922— органу. Р. — засновник і глава радянської органної школи. Концертна діяльність Р. (з 1922) сприяла популяризації гри на органі в СРСР. Його органні транскрипції творів Р. Генделя, Ф. Аркуша, Е. Гріга, П. І. Чайковського, Р. Вагнера і ін. розширили сферу вживання цього інструменту. У композиторській творчості Р. спирався на традиції західноєвропейською і русявий.(російський) класичної музики. Написав 4 опери, 3 симфонії, кантати, камерно-інструментальні ансамблі, соч.(вигадування) для органу, фортепіано, романси, п'єси для дітей і ін. Державна премія СРСР (1948) за концертну діяльність. Нагороджений 4 орденами, а також медалями.
Літ.: А. Ф. Гедіке. Збірка статей і спогадів. Укладач До. Аджемов, М., 1960.
