Гафурі Мажіт (Габдулмажіт) Нурганієвіч [20.7(1.8) .1880, село Елем-Караново, нині Гафурійський район Башкирської АССР, — 28.10.1934, Уфа], башкирський і татарський радянський поет, основоположник башкирської радянської літератури, народний поет Башкирською АССР (1923). Виступив напередодні Революції 1905—07 як письменник-просвітитель (збірка віршів «Сибірська залізниця», 1904; розповідь «Життя, пройденная в убогості», 1903). У 1905 Р. бере участь в студентських хвилюваннях в Казані. Його творчість приймає революційно-демократичний характер. У роки реакції збірки віршів Р. «Моє молоде життя» (1906) і «Любов до нації» (1907) були конфісковані, над поетом з 1911 встановлений поліцейський нагляд. Р. вітав Велику Жовтневу революцію (збірка «Червоний прапор», 1917). Кращі твори Р. написані за радянських часів: поема «Робітник» (1921), п'єса «Червона зірка» (1926) про Громадянську війну і становлення нової життя, повести «Чернолікие» (1927) про безправ'я жінки до революції, «Рівні життя» (1930) про формування свідомості мас в роки війни і революції, автобіографічна повість «На золотих копальнях поета»
(1931). Р. — один з тих, що зачинають національної дитячої літератури, виступав і як публіцист.
Соч.: Сайланма есерлер, т. 1—2, Казан, 1954—55; Есерзер, т. 1—6, Офе, 1954—57: у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вибране, Уфа 1955; Повести, М., 1952: Рівні життя, М., 1958.
Літ.: Історія башкирської радянської літератури. Нариси, ч. 1. Уфа, 1963, с. 89—157; Байков С., Халик шагире Межіт Гафурі, Офе, 1940; Межіт Гафурі тураhинда замандаштари, Офе, 1961: Рамазанов Р., Межіт Гафурі іжади, Офе, 1965.
