Гафуров Бободжан Гафуровіч [р. 18(31) .12.1908, кишлак Іспісар, нині Ходжентського району Таджицької РСР], радянський партійний діяч, історик-сходознавець, академік АН(Академія наук) Таджицькою РСР (1950), академік АН(Академія наук) СРСР (1968; член-кореспондент 1958). Член КПРС з 1932. У 1935 закінчив Всесоюзний комуністичний інститут журналістики. Вів педагогічну роботу у вузах Таджикистану і займався журналістикою. У 1941—44 секретар ЦК КП (б) Таджикистану по пропаганді, в 1944—46 2-й секретар, в 1946—56 1-й секретар ЦК КП Таджикистану. З 1956 директор інституту сходознавства АН(Академія наук) СРСР. Роботи по історії народів Середньої Азії і історії ісламу. На 19-м-коді і 20-м-коді з'їздах партії обирався член ЦК КПРС. Депутат Верховної Ради СРСР 2—5-го, 7-го скликань. Міжнародна премія імені Дж. Неру (1968). Нагороджений 6 орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Соч.: Історія таджицького народу, 3 видавництва, М., 1955; Деякі питання національної політики КПРС, М., 1959; Дні колоніалізму визнані, М., 1963; Жовтнева революція і національно-визвольний рух, М., 1967; Кушанськая епоха і світова цивілізація, М., 1968.
