Гафуров Абуталіб Гафуровіч (р. 21.11.1882, аул Шуні, Дагестан), лакський радянський поет, народний поет Дагестану (1939). Народився в бідній сім'ї. У роки Громадянської війни був музикантом і бійцем партизанського загону. Вірші Р. вперше опубліковані в альманаху «Кроки революції» (1932). Автор збірки «Новий світ» (1934). Р. складав вірші про трудові подвиги радянських людей, колгоспне життя лакських селян (вірші «Побажання», «Гори», «Аул Кулі»). Деякі вірші Р. стали народними піснями («Я не знала», «Не дивуйся» і ін.). Ввів в лакськоє віршування риму, збагатив його восьмискладовим силлабічеським розміром. Створив новий жанр в дагестанській літературі — прозу, що перемежається віршами. Пише короткі розповіді-мініатюри, дитячі вірші. Депутат Верховної Ради Дагестанською АССР декількох скликань. Нагороджений орденом Леніна, 2 ін. орденами, а також медалями.
Соч.: Бувчlусса проїзведеніяртту, Махlачк'ала, 1949; Язімі, Махlачк'ала, 1953: Зунттал щаращив, Махlачк'ала, 1966; Кlілчинмур оьрму, Махlачк'ала, 1970; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Світла дорога, Махачкала, 1952; Хороше слово, М., 1960.
Літ.: Халілов Х. М., Абуталіб Гафуров, в кн.: Історія дагестанської радянської літератури, т. 2, Махачкала, 1967; Рамазанов М. і Регуш С., Народний поет Дагестану Абуталіб Гафуров. Короткий покажчик літератури Махачкала, 1968.
