Гауптман Герхарт
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гауптман Герхарт

Гауптман (Hauptmann) Герхарт (15.11.1862, Оберзальцбрунн, — 6.6.1946, Агнетендорф), німецький письменник. Син шинкаря. Вчився в художній школі і Ієнськом університеті. Виступив в літературі в 80-х рр. Популярність Р. принесла драма «Перед сходом сонця» (1889, русявий.(російський) пер.(переведення) 1901), в якій змальований розпад буржуазної сім'ї. Незабаром Р. став главою німецького натуралізму . У драмах «Візник Геншель» (1898), «Роза Бернд» (1903), «Щури» (1911) містилися критика вдач кайзерської Німеччини, співчуття знедоленим. Проте в творчості Р. позначалася обмеженість натуралізму — абсолютизація біологічних законів, пасивність героїв. Тема драми «Ткачі» (1892) — повстання силезських ткачів 1844. Ця драма, новаторська по темі і стилю, показує як колективного героя робочу масу. П'єса мала великий успіх в Росії і ін. країнах. Комедія «Боброва шуба» (1893) — сатиричне викриття вільгельмовськой Німеччини. Поряд з побутовими п'єсами Р. писав віршовані драми, казки, відмічені впливом символізму (Дзвін», що «потонув, 1896; «Бідний Генріх», 1902). П'єса на історичний сюжет «Флоріан Гейер» (1896) малює повсталих селян 16 ст

  У дусі ірраціоналізму написано драми «Зимова балада» (1917), «Білий рятівник» (1920), «Індіподі» (1920); романи «Юродивий Емануель Квінт» (1910), «Острів великої матері» (1924). Проза Р., за винятком романа «Єретик з Соани» (1918, русявий.(російський) пер.(переведення) 1920), що містить викриття святенницької моралі, поступається по художній силі його драматургіями. У пізній творчості Р. виділяється драма «Перед заходом сонця» (1932), в якій звучать соціально-критичні мотиви. В період панування фашизму в Германії Р. відійшов від сучасних тим. Написав автобіографічний роман «Пригода моєї юності» (1937), драматичну тетралогію на сюжет грецької легенди про Атрідах (1941—44). Поема «Великий сон» свідчила про ворожість Р. нацизму. Після краху гітлерівського режиму Р. був вибраний почесним головою організації демократичної інтелігенції «Культурбунд» . Нобелівська премія (1912).

  Соч.: Gesammelte Werke, Bd 1—6, Ст, 1906; Gesammelte Werke, Bd 1—17, Ст, 1943: Ausgewählte Dramen, Bd 1—4, Ст, 1956; Ausgewählte Werke, Bd 1—8, Ст, 1962; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Полн. собр. соч.(вигадування), т. 1—14, М., 1910—1912; Ізбр. драми, М. — Л., 1930; П'єси, т. 1—2, М., 1959.

  Літ.: Луначарський А. Ст, Собр. соч.(вигадування), т. 4, М., 1964, с. 346-48, 376; його ж, Перед сходом і заходом сонця, там же, т. 6, М., 1965: Мерінг Ф., Літературно-критичні статті, т. 2, М. — Л., 1934; Сильман Т., Р. Гауптман, Л. — М., 1958; Історія німецької літератури, т. 4, М., 1968; Ліхачев Би. П. [сост.], Герхарт Гауптман. Біобібліографіч. покажчик, М., 1956; Guthke До. S., G. Hauptmann. Weltbild im Werk, Gött., 1961; Heuser F. W., G. Hauptmann, Tübingen, 1961; Lukács G., Deutsche Literatur im Zeitalter des Imperialismus, 6 Aufl., B., 1950; G. Hauptmann — ein Meisterrealistischer Menschengestaltung, B., 1962; J. R. Becher über Literatur und Kunst, B., 1962, S. 861—62.

  І. А. Бернштейн.

Р. Гауптман.

«Хід». З серії «Повстання ткачів» К. Кольвіц по мотивах драми Г. Гауптмана «Ткачі».