Гарін Н. (псевдонім; справжня ім'я і прізвище Микола Георгійович Михайлівський) [8(20) .2.1852, Петербург, — 27.11(10.12) .1906, там же], російський письменник. Народився в сім'ї військового. Закінчив інститут шляхів сполучення в Петербурзі в 1878. Проявив себе як талановитий інженер, працюючи на будівництві крупних залізниць, в т.ч.(у тому числі) Великої Сибірської дороги. Захопившись народництвом, на початку 80-х рр. оселився в своєму маєтку в Самарі губернії. Намагаючись довести життєвість «громадського побуту», зайнявся соціальним реформаторством, яке, проте, закінчилося невдачею. Розчарувавшись в народницьких ідеях, співробітничав в марксистських виданнях, допомагав партії більшовиків матеріально. Р. виступив в літературі як реаліст і демократ. У розповідях 90-х рр. він відобразив процес розшарування села, малював образи технічної інтелігенції і робітників. Найбільш значні твори — тетралогія «Дитинство Теми» (1892), «Гімназисти» (1893), «Студенти» (1895), «Інженери» (опубліковане 1907) — присвячено долям молодого покоління інтелігенції «переломного часу». Результатом подорожей з'явилися путні очерки«По Кореї, Маньчжурії і Ляодунському півострову» (1899) і ін. У 1898, знаходячись в Кореї, склав збірку «Корейські казки» (видавництво 1899). На початку 1900-х рр. співробітничав у видавництві М. Горького «Знання».
Соч.: Полн. собр. соч.(вигадування), т. 1—8 П., 1916; Собр. соч.(вигадування), [вступ. ст. Ст А. Борисовом], т. 1-5, М., 1957—58.
Літ.: Гіркий М., Про Гаріне-міхайлівський, Собр. соч.(вигадування), т. 17, М., 1952; Купрін А. І., Пам'яті Н. Г. Міхайловського (Гаріна), Собр. соч.(вигадування), т. 6, М., 1958; Міронов Р. М., Поет нетерплячого творення. Н. Р. Гарін-міхайлівський. Життя. Творчість. Суспільна діяльність, М., 1965; Юдіна І. М., Н. Р. Гарін-міхайлівський, Л,, 1969; Історія російської літератури кінця XIX — початки XX ст Бібліографіч. покажчик, М. — Л., 1963.
