Гаркаві Аврам Якович (1835—1919), російський семітолог. Один з основоположників дослідження арабських джерел для історії народів Східної Європи. Освіту здобув у Віленськом училищі рабина і на східному факультеті Петербурзького університету. Дослідження Р. «Оповіді мусульманських письменників про слов'ян і росіян» (магістерська дисертація, 1868), що містить витягання з вигадувань 26 араб.(арабський) письменників 7—10 вв.(століття), — важливе джерело для вивчення історії Древньої Русі. Р. склав опис семітських рукописів Публічної бібліотеки в Петербурзі, де він з 1876 завідував відділенням єврейських книг; видав серію пам'ятників середньовічної єврейської писемності. Автор багатьох робіт, присвячених історії євреїв, хазар, караїмів, семітській епіграфіці, етнографії і філології. (Список праць Р. див.(дивися) в кн.: Гаркаві Цві, «Автобібліографія», 1970.)
Літ.: Імператорська Публічна бібліотека за 100 років. 1814—1914, СП(Збори постанов) Би, 1914; Крачковський І. Ю., Ізбр. соч.(вигадування). т. 5, М. — Л., 1958, с. 98; «Sichron Avraham Eiliyahu», Ювілейний сб.(збірка) у честь А. Я. Гаркаві, СП(Збори постанов) Би, 1908. Р.
