Гарін Ераст Павлович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гарін Ераст Павлович

Гарін Ераст Павлович [р. 28.10(10.11). 1902, Рязань], російський радянський актор і режисер, народний артист РРФСР (1964). З 1922 працював в Театрі ним. Всеволода Мейерхольда. У 1926 закінчив Вищі експериментальні театр, майстерні. Ролі: Гулячкин («Мандат» Ердмана), Хлестаков («Ревізор» Гоголя), Чацкий [«Горе розуму» («Лихо з розуму») Грібоєдова] і ін. З 1936 актор і режисер Ленінградського театру Комедії, з 1950 — театру-студії кіноактора. Особливо повне комедійне дарування Р. розкрилося в кіно. Перша роль — ад'ютант у фільме»Поручик Киже» (1934, по Тинянову). Серед кращих ролей в кіно — Альфред Тараканов («Музична історія», 1940), Король («Попелюшка», 1947), каїн XVIII (однойменний фільм, 1963). Поставив (спільно з X. А. Локшиной) фільми: «Одруження» по Гоголеві (1937; грав роль Подколесина), «Доктор Калюжний» (1939), «Принц і жебрак» по М. Твену (1942), «Звичайне диво» по Шварцю (1965; грав роль Короля), «Веселі расплюєвськие дні» (1968; грав ролі Тарелкина і Копилова) і ін. Державна премія СРСР (1941). Нагороджений орденом «Знак Шани» і медалями.