Галліцизми (франц. gallicisme, від латів.(латинський) gallicus — гальський), слова і вирази російської мови, що перейшли з французької мови як у вигляді прямих запозичень, так і у вигляді словотворчих, семантичних або синтаксичних калік. Для 17—1-ої половини 18 вв.(століття) характерні прямі запозичення: назви предметів обстановки, туалету, страв і ін., наприклад: «люстра», «корсаж», «пломбір», «екіпаж», «резон», «комплімент» «репутація» і тому подібне В 2-ій половині 18 ст скорочується число прямих запозичень, але спостерігається деяке зближення семантичних систем російської літературної мови із західно-європейськими мовами, особливо з французьким. Цей процес пов'язаний з діяльністю письменників Ст До. Тредіаковського, А. П. Сумарокова, Н. М. Карамзіна і ін. На початку 19 ст встановлюється літературна норма російської мови, після чого частина Р. стає невживаною. Пізніші запозичення з французької мови небагаточисельні.
Літ.: Богородіцкий Ст А., Загальний курс російської граматики, 5 видавництво, М. — Л., 1935, гл.(глав) 17; Булаховський Л. А., Курс російської літературної мови, 4 видавництва, т. 2, До., 1953; Винограду Ст Ст, Нариси по історії російської літературної мови XVII—XIX вв.(століття), 2 видавництва, М., 1938; Шахматов А. А., Нарис сучасної російської літературної мови, 4 видавництва, М., 1941, гл.(глав) 3.
