Гайдар Аркадій Петрович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гайдар Аркадій Петрович

Гайдар (псевдонім; справжнє прізвище Голиків) Аркадій Петрович [9(22). 1.1904, Льгов, нині Курською обл., — 26.10.1941], російський радянський письменник. Народився в сім'ї вчителя. Дитячі роки провів в Арзамасе. У 1918 пішов добровольцем в Червону Армію. Закінчив Київські піхотні курси. У 16 років командував полком. Був кілька разів поранений. Унаслідок контузії пішов з армії в 1924. Почав друкуватися в 1925. Розповідь «РВС» (1926) багато в чому визначила подальша дорога Г.: достеменне своє покликання він знайшов в дитячій літературі, зумівши по-своєму повідати дітям про фронтове товариство і високу романтику революційної боротьби. У напівавтобіографічній повісті «Школа» (1930) Р. розповів про сувору героїчну школу, через яку пройшло молоде покоління революції. У повести «Далекі країни» (1932) гул великого будівництва вторгається на тиху глуху станцію, де хлопчиська мріють про «далекі країни». У повести «Військова таємниця» (1935) розповідається про високі ідеї революційного інтернаціоналізму і низовинної жорстокості його ворогів. Р. умів говорити з дітьми і про важкі сторони життя: розповідь «Блакитна чашка» (1936), повість «Доля барабанщика» (1939). Справжню славу придбала його повість «Тімур і його команда» (1940). Увлекательная піонерська затія Р. породила по всій країні масовий рух «тимурівців». У перші дні Великої Вітчизняної війни 1941—45 Р. був посланий на фронт спецкором «Комсомольської правди». Осенью 1941, попавши в оточення, виявився в тилу ворога, став кулеметником партизанського загону. Ліг смертю героя. Похований в Каневі, де встановлений пам'ятник письменникові. По основних творах Р. створені кінофільми. Книги Р. переведені в багатьох країнах світу. Нагороджений 2 орденами, а також медалями.

  Соч.: Собр. соч.(вигадування) [Вступ. ст. Л. Кассиля], т. 1—4, М., 1959—60; Собр. соч.(вигадування) [Вступ. ст. Л. Кассиля], т. 1—4, М., 1964—65.

  Літ.: Емельянов Би., Розповіді про Гайдаря, М., 1958; Путілова Е. О., Про творчість А. П. Гайдаря, Л., 1960; Смирнова Ст, Аркадій Гайдар. Крітіко-біографічній нарис, М., 1961; Камов Би., Аркадій Гайдар. Біографія, Л., 1963; його ж е. Партизанською стежкою Гайдаря, М., 1968; Життя і творчість Гайдаря. Сб. ст. про Гайдаря, 3 видавництва, М., 1964; Малюгин Ст, Повість про Гайдаря, Горький, 1964; Котів М., Ляськовський Ст Вершник, що скаче попереду, М., 1967; Гинц С., Назаровський Би., Аркадій Гайдар на Уралі, Перм, 1968.

  Л. А. Кассиль.

А. П. Гайдар.

А. П. Гайдар. «Чук і Гек» (Москва, 1951). Ілл. Д. Дубінського.