Гайдебуров Павло Павлович [15(27) .2.1877, Петербург, — 4.3.1960, Ленінград], російський радянський актор, режисер, театральний діяч, народний артист РРФСР (1940). У 1899 Р. почав грати в провінції. У 1903 спільно з актрисою Н. Ф. Ськарськой організував Загальнодоступний театр при Ліговськом народному будинку, в 1905 на його основі — Перший пересувний драматичний театр, що існував до 1928. Основу репертуару обох театрів складали твори класики: «Гроза» Островського (1903), «Борис Годунов» Пушкіна (1905), «Гамлет» Шекспіра (1908, 1922), «На дні» Горького (1908), всі п'єси А. П. Чехова. Р. зіграв тут ролі: Тихона («Гроза»), Освальда («Привиди» Ібсена), Гамлета; царя Федора («Цар Федір Іоанновіч» А. До. Толстого) і ін. З 1933 Р. керував колгоспно-радгоспним пересувним театром. У 1943 в Ярославському театрі поставив «Нашествіє» Леонова і вперше виконав роль Старого («Старий» Горького). У 1944—50 актор московського Камерного театру. Поставив спектакль «Старий» в Сімферопольському драматичному театрі (Державна премія СРСР, 1952). З 1955 був в трупі Театру імені Євгенія Вахтангова. Нагороджений 2 орденами, а також медалями.
Соч.: На сцені і в житті, М., 1959 (совм . з Н. Ф. Ськарськой),
Літ.: 40 років сценічної діяльності П. П. Гайдебурова, Л., 1939.
