Гадієв Цомак Секаєвіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гадієв Цомак Секаєвіч

Гадієв Цомак Секаєвіч (Михайло Юрійович) [2 (14) .1.1883 — 24.10.1931], осетинський радянський поет. Член КПРС з 1919. Син С. Гадієва . Закінчив Дерптський (нині Тартуський) університет. За участь в революційному русі був арештований в 1908 і засуджений на довічне поселення в Сибіру. Повернувся на батьківщину після Лютневої революції 1917; взяв участь у Великій Жовтневій соціалістичній революції і боротьбі за Радянську владу в Північній Осетії. Поезія Р. насищена революційним пафосом (вірші «Народ», «Набат», «Заклик до боротьби»). Написав драму що «Йдуть на щастя» (1928) про події Громадянської війни, повість «Честь предків» (1931), що малює процес колективізації в Осетії, статті про творчість До. Хетагурова, Е. Брітаєва, С. Баграєва і ін.

  Соч.: Улæнтæ, Берлін, 1924; Æвзæрст уацмистæ, Дзæуджыхъæу, 1951; Уацмистæ, Орджонікідзе, 1959.

  Літ.: Ардасенов Х., Нарис розвитку осетинської літератури, Орджонікідзе, 1959; Джусойти Н., Цомак Гадієв. Нарис життя і творчості, Орджонікідзе, 1965.