Гадієв Сека Куцрієвіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гадієв Сека Куцрієвіч

Гадієв Сека Куцрієвіч [1855 або 1857, с. Н. Ганіси в Гудськом ущелина, Грузія, — 21.7 (3.8) .1915, Владикавказ], осетинський письменник, основоположник осетинської прози. Народився в сім'ї горця-бідняка. У пресі вірші і розповіді Р. з'явилися в 1905—07. Основні герої його творів — безправні трудівники, прагнучі до справедливості. Відстоюючи свою свободу, вони йдуть на смерть (розповіді «Мати і син», «Айсса», «Арагвійський князьНугзар Еріставі» вірш «Чермен»). Трагічній долі горянки присвячені розповіді «Залда», «Азау», «Жінка в траурі», «Садулла і Манідза».

  Соч.: Ірон фійау, [Владикавказ], 1905; Уацмисти æмбырдгонд, Дзæуджыхъæу, 1947; Равзаргæуацмыстæ, Сталінір, 1959; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Айсса, Орджонікідзе, 1966.

  Літ.: Гадієв Ц., Сека Гадієв — осетинський поет-самоук, «Ізв. гористого пед.(педагогічний) ін-т(інститут) а, Владикавказ, 1929, т. 5; Джусойти Н., Сека Гадієв. Нарис творчості, Сталінір, 1958; Ардасенти Х., Гæдиаты Сек'а, в його кн.: Цард æмае поезі, Орджонікідзе, 1962.

  Х. Н. Ардасенов.