Гаага (’s-gravenhage, буквально — графська загорожа, рідше Den Haag), місто в Нідерландах, резиденція королівського двору і уряду. Адміністративний центр Південної Голландії. Населення міської агломерації Р. 728,1 тис. жителів (1969); фактично з Р. злився морський курорт і риболовецький порт Схевенінген на березі Північного моря. Р. — транспортний вузол. Мережа каналів, автомобільних і залізничних доріг пов'язує його з портом Роттердама в нізовьях Рейну, з офіційною столицею Амстердам і іншими містами країни. Р. — в основному адміністративно-політичний центр.(центральний) Проте в післявоєнний період Р. набуває значення важливого економічного центру. У Р. зосереджені крупні промислові підприємства радіо- і телеапаратури, електронного устаткування, телефонної і телеграфної апаратури; у передмісті — аеропорту Ейненбург розміщуються авіаційні заводи «Фоккер». Широко представлена харчова (кондитерські вироби і ін.) і легка промисловість. Виготовлення художніх виробів з дерева, скла і ін. У Р. зосереджені правління багатьох торгівельних і промислових фірм; багаточисельні установи сфери обслуговування. Економічно активне населення Р. по основних галузях діяльності розподілялося таким чином (1969): у промисловості і ремеслі — 56 тис. чіл., у сфері послуг — 107 тис. чіл. (у тому числі в банках, торгівлі і страховій справі — 62 тис. чіл., на транспорті і в зв'язки — 17 тис. чіл), на адміністративній і державній службі — 58 тис. чіл. (у тому числі на державній — 37 тис.), у сільському господарстві і рибальстві — 2,4 тис. чіл. У Р. знаходяться наукові суспільства, державний архів і бібліотека; Королівська академія образотворчих мистецтв. Музеї: Мауріцхейс (Королівський кабінет картин), Муніципальний (мистецтво 19—20 вв.(століття)), Поштовий, костюма, Міжнародний музей преси. Р. — місцеперебування Міжнародного суду.
Перша згадка про Р. в джерелах відноситься до 1097. З кінця 16 ст Р. — місце засідань Генеральних штатів . На початку 19 ст Р. отримала статус міста. З 2-ій половині 17 ст Р. — місце багатьох міжнародних конференцій. У 1872 тут відбувся конгрес 1-го Інтернаціоналу. У 1940 — травні 1945 місто було окуповане німецько-фашистськими військами. У Р. проходіл ряд міжнародних конференцій: Гаагська конференція 1922, Гаагська конференція з репарацій 1929—30 і ін.
Прямокутна мережа широких вулиць Р. модернізована і доповнена вільнішим плануванням нових районів (1908—09, архітектор Х. П. Берлаге; 1935, архітектор Ст М. Дюдок) витягнутих уздовж основних транспортних магістралей і забудованих в основному після 2-ої світової війни. В центрі Р., що багато в чому зберіг старовинну подобу, — урядовий район довкола озера Вейвер: на його березі — прямокутний ансамбль Внутрішнього двору (13—18 вв.(століття); готичний Рицарський зал — близько 1280) і классицистічеський палац Мауріцхейс (1633—35, архітектори Я. ван Кампен, П. Пост). Готична церква Синт-Якобськерк (14—16 вв.(століття)), ренесансна Стара ратуша (1564—65), палац Хейс тен Босий (1645—1647, архітектор П. Пост; 1734—37, архітектор Д. Маро), церква Ньіве керк (1649—56), Королівська бібліотека (1734—36, архітектор Д. Маро; 1761, архітектор П. де Сварт). Серед споруд 20 ст — Палац Світу (1913), Муніципальний музей (1916—35, архітектор Берлаге), контори «Волхардінг» (1928, архітектор Я. Бейс) і «Шелл-Недерланд» (1938—42, архітектор Я. І. П. Ауд), американське посольство (1959, архітектори М. Брейер, А. Елзас).
Літ.: Gelder H. E. van, ’s-gravenhage in zeven eeuwen, Amst., 1937; його ж, De historische schoonheid van ’s-gravenhage, [3 druk], Amst., 1946.
