Гаагська конференція з репарацій 1929—30, міжнародна конференція з репарацій, що розглянула і прийняла Юнга план ; проходіла в Гаазі з 6 по 31 серпня 1929 і з 3 по 20 січня 1930. На 1-ій сесії Р. до. по р. (6—31 серпня 1929) були представлені Бельгія, Великобританія, Німеччина, Греція, Італія, Польща, Португалія, Румунія, Франція, Чехословакія, Югославія і Японія. США офіційно не брали участь в роботі конференції; проте, будучи ініціатором плану Юнга, чинили тиск на учасників конференції, добиваючись прийняття цього плану. На Р. до. по р. розвернулася боротьба між Великобританією і Францією довкола 3 питань: розподіл так званою безумовною, тобто не належному відстроченню, частині репараційних платежів; постачання натурою (Великобританія вимагала скорочення їх на користь збільшення свого експорту, особливо вугілля); процентний розподіл всієї суми репараційних платежів між кредиторами. В результаті закулісних переговорів між головними учасниками конференції 31 серпня 1929 був підписаний протокол про принципове схвалення плану Юнга. Остаточне затвердження плану Юнга, а також прийняття постанови про вживання санкцій в разі відмови Німеччині від сплати репарацій відбулися на 2-ій сесії конференції (3—20 січня 1930), де, окрім держав — учасників 1-ої сесії, були представлені Австрія, Болгарія і Угорщина.
Одним з основних вирішень конференції була також угода про достроковий вивід (на 5 років раніше терміну, встановленого Версальським мирним договором 1919) всіх окупаційних військ з Рейнської області (не пізніше 30 червня 1930).
Публ.: Міжнародна політика в 1930 р. Договори, декларації і дипломатичне листування, ред. А. Ст Сабанін, М., 1932; План Юнга і Гаагська конференція 1929—1930 рр. Документи і матеріали, М. — Л., 1931.
