Вітгенштейн Петро Хрістіановіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Вітгенштейн Петро Хрістіановіч

Вітгенштейн Петро Хрістіановіч (Людвіг Адольф Петер) [6(17) .1.1769, Переславль-Залесський, — 30.5(11.6) .1843, Львів], граф, російський генерал-фельдмаршал (1826), світлий князь (1834). З німецького аристократичного роду графів цу Сайн-в.-Людвигсбургов. У армії з 1781. Брав участь у війнах з Польщею (1794—1795), Францією (1805—07). У Вітчизняній війні 1812 командував 1-м-код піхотним корпусом, що прикривав петербурзький напрям. У час відступи наполеонівської армії опанував Полоцком і розбив французів у Чашників, але на Березіне діяв нерішуче. В кінці 1812 — початку 1813 керував бойовими діями російських військ в Східній Пруссії. Після смерті М. І. Кутузова в квітні 1813 призначений головнокомандуючим, але за поразки при Лютцене і Бауцене в травні 1813 замінений М. Би. Барклаєм-де-Толлі. У кампанії 1813—14 командував корпусом, з 1818 — 2-й армією. Під час російсько-турецької війни 1828—29 був головнокомандуючим (до лютого 1829) російською армією.