Військова рада
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Військова рада

Військова рада, колективний орган керівництва військами у видах Озброєних Сил СРСР, військових округах (флотах), групах військ. Головою Ст с. є відповідний командувач.

  Ст с. склалися під час Громадянської війни і називалися тоді Революційними Ст с. (РВС). Першим (постанова СНК(Рада Народних Комісарів) від 13 червня 1918) був створений РВС(Реввоєнрада) для керівництва всіма загонами і операціями проти чехословацького заколоту (див. Чехословацького корпусу заколот 1918 ). На тому ж фронті (що незабаром отримав назву Східного) стали формуватися армії на чолі зі своїми РВС(Реввоєнрада). 2 вересня ВЦИК заснував Реввоєнраду Республіки (РВСР), яка розповсюдила систему РВС(Реввоєнрада) на всі фронти і армії. Вони мали в своєму складі не менше 3 членів (командувач і 2 військово-політичних працівника). Пленум ЦК партії (травень 1919) запропонував вводити до складу РВС(Реввоєнрада) фронтів і армій представників місцевих партійних організацій. Члени РВС(Реввоєнрада) затверджувалися Оргбюро ЦК РКП (б). Очоливши формування частин і з'єднань, РВС(Реввоєнрада) зіграли велику роль в створенні регулярної Червоної Армії і керівництві військами на фронтах.

  РВС(Реввоєнрада) Р 28 серпня 1923 перетворений в РВС(Реввоєнрада) СРСР. 20 червня 1934 був скасований. У листопаді 1934 при наркомові оборони було створено Ст с. як дорадчий орган (80 чоловік). Одночасно скасовувалися Ст с. в округах, арміях, флотах і флотиліях, проте в травні 1937 вони були відновлені. У березні 1938 створено Головне Ст с. Червоній Армії, в квітні — Головне Ст с. Військово-морського Флоту. На початку Великої Вітчизняної війни були утворені Ст с. фронтів. У місцевостях, оголошених на військовому положенні, їм передавалися всі функції органів державної влади. Створювалися також Ст с. видів Озброєних Сил і пологів військ. Посада члена Ст с. з політробітників була замінена посадою заступника командувача по політичній частині. У січні 1947 Ст с. видів Озброєних Сил і пологів військ, груп військ, військових округів і флотів були перетворені в дорадчі органи при командувачах. З червня 1950 Ст с. є колегіальними органами. З квітня 1958 в Ст с. входять: командувач (голова), член Ст с. (політробітник, він же начальник політуправління), секретар ЦК Комуністичної партії республіки або секретар обкому (крайкома) партії, 1-й заступник командувача, начальник штабу і ін.

  Літ.: Кляцкин С. М., На захисті Жовтня [М-код.,1965]; Петров Ю. П., Будівництво політорганов, партійних і комсомольських організацій армії і флоту (1918—1968), М., 1968.

  Ст Д. Полікарпов.