Віардо-Гарсиа (Viardot-garcia) Мішель Поліна (18.7.1821, Париж, — 17 або 18.5.1910, там же), співачка (меццо-сопрано), вокальний педагог і композитор. Дочка і учениця іспанського співця і педагога М. Гарсиа (старшого). Брала уроки фортепіано у Ф. Аркуша, теорії композиції — в А. Рейхи. У 1837 вперше виступила на оперній сцені в Брюсселі. З 1839 соліст Італійської опери в Парижі. Виступала в різних театрах Європи, у тому числі в Петербурзі; з 1837 багато концертувала. Творчість Ст відрізнялася високою музичною культурою і драматичною експресією; вона володіла голосом широкого діапазону, виступала у всілякому репертуарі. Партії: Фідес («Пророк» Мейєрбера), Сафо (однойменний твір Гуно), Орфей («Орфей і Еврідіка» Глюка), Попелюшка, Розіна, Дездемона («Попелюшка», цирульник» «Севільський, «Отелло» Россіні), Норма (однойменний твір Белліні), Лючия, Леонора («Лючия ді Ламмермур», «Фаворитка» Доніцетті), Донна Ганна («Дон Жуан» Моцарта) і ін. У 1863 залишила сцену, займалася педагогічною діяльністю. Автор багатьох романсів, декількох комічних опер, у тому числі «Надто багато жінок» (1867), «Відлюдок» (1868), «Останній чаклун» (1869). Лібретто для цих опер написав І. С. Тургенев, близький друг Ст В 1871—75 викладала спів в Паризькій консерваторії. Серед се учнів — Д. Арто, М. Брандт, А. Стерлінг.
Літ.: Розанців А., Поліна Віардо-Гарсиа, Л., 1969; Torrigi-heiroth Z., M-me Pauline Viardot-garcia. Sa biographie, ses compositions, son enseignement, Gen., 1901.
