Вібрато, вібрація (італ. vibrato, лат.(латинський) vibratio — вагання), 1) прийом виконання на струнних музичних інструментах (з грифом); рівномірне вагання пальця лівої руки на притиснутій їм струні. Періодично змінюючи в невеликих межах висоту звуків, Ст додає їм особливе забарвлення і співучість, підвищує їх динамічність і емоційну виразність. Вживання Ст сходить до 16—17 вв.(століття), до мистецтва лютністов і гамбістов; у подальшому воно пов'язане головним чином з виконання на інструментах скрипкового сімейства. Що спочатку було свого роду «прикрасою», в романтичній музиці Ст перетворилося на найважливіший засіб виразності. 2) Прийом виконання на деяких духових інструментах; легке прочинення і закривання клапанів і зміна інтенсивності видиху, що викликають вібрацію звуку. 3) Природна властивість голосу співця, що багато в чому визначає його якості — тембр, теплоту виразність.
