Вібрафон [від латів.(латинський) vibro — коливаю (сь) і греч.(грецький) phone — звук], ударний музичний інструмент з певною висотою звучання. Винайдений на початку 20 ст Складається з металевих пластинок різної довжини і розташованих під ними резонаторів, над кожним з яких знаходяться ті, що обертаються маленьким електродвигуном лопаті. По пластинках ударяють паличками з м'яким наконечником. Звук м'який, такий, що ллється, вібруючий. Застосовується в оркестрі.
