Вьеле-Гріффен (Vielé-Griffin) Франсис (26.5.1864, Норфолк, США, — 12.11.1937, Бержерак, департамент Дордонь), французький поет. З семи років жив у Франції. Перші вірші опублікував в 1885. Відмічені впливом С. Малларме збірки віршів: «Квітневий збір» (1885), «Розради» (1889), «Поеми і вірші» (1895). Оригінальніші збірки «Сяяння життя» (1897), «Від'їзд» (названий по-італійськи «La partenza», 1899), «Священна любов» (1903). Для поезії символіста Ст характерні милування природою, витончений естетізм, життєрадісне сприйняття світу. Майстер вільного вірша, він багато що узяв з фольклору. Старогрецькі, скандінавські, німецькі і французькі оповіді послужили темами його творів: «Поїздка Ієлдіса» (1893), «Свангильда» (1898), «Крилата легенда Віланда коваля» (1900), «Світло Греції» (1912), «Голоси Іонії» (1914). У Росії Ст переводили І. Анненський, Ст Брюсов, М. Волошин, І. Еренбург і ін.
Соч.: Œuvres, t. 1—3, P., 1924—27; Choix de poèmes, P., 1923; у русявий.(російський) пер.(переведення) — [Вірші], в кн.: Тінь дерев. Вірші зарубіжних поетів, в пер.(переведення) І. Еренбурга, М., 1969.
Літ.: Історія французької літератури, т. 3, М., 1959; Cours J. de Francis Viélé-Griffin, son œuvre, sa pensée, son art, P., 1930; Morier H., Le rythme du vers libre symboliste, t. 3, Gen., 1944.
