Вревський Михайло Степанович [31.1(12.2) .1871, с. Голубово Псковської губернії, — 29.5.1929, Ленінград], радянський фізико-хімік, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1929). У 1896 закінчив Петербурзький університет, учень Д. П. Коновалова, асистентом якого Ст був з 1897. З 1913 професор Петербурзького університету, де заснував лабораторію фізичної хімії. З 1924 по 1927 брав участь в роботі комісії Головної палати мір і вагів по складанню алкоголіметрічеських таблиць. Встановив ряд важливих залежностей між температурою, складом пари розчинів і парціальним тиском компонентів розчину, температурою і складом пари неокремо киплячих сумішей (1911). Ст показало, що нагрівання системи при постійному об'ємі викликає у фазі, що утворюється з поглинанням теплоти, збільшення концентрації того компонента, перехід якого поглинає найбільшу кількість теплоти (премія ним. Н. Н. Зініна і А. А. Воськресенського). Ст вивчило залежності теплоємкостей, теплот утворення і тиск пари водних розчинів Nh 3 , Hcl, Hbr від температури (1916). У 1927 Ст опублікував розроблений їм спільно з Б. П. Никольським новий спосіб визначення прихованих теплот випари розчинів при постійній температурі і запропонував новий спосіб визначення парціального тиску пари і міри дисоціації в парах розчинів, що містять молекули асоційованого компонента. Премія ним. В. І. Леніна.
Соч.: Роботи по теорії розчинів, М. — Л., 1953 (з біографіч. нарисом і списком праць Ст).
