Вороніхин Микола Миколайович [5(17) .7.1882, Гатчина, — 18.3.1956, Ленінград], радянський ботанік — міколог, фітопатолог і альголог, доктор біологічних наук (1934), заслуженого на діяча науки РРФСР (1949). Закінчив Петербурзький університет (1907). Працював на Кавказі (1912—22), в Головному ботанічному саду (Петербург, з 1922) і в Ботанічному інституті АН(Академія наук) СРСР (з 1931). Викладав у ряді вузів Ленінграда і Тбілісі. Основні праці присвячені грибам і грибним хворобам з.-х.(сільськогосподарський) культур Закавказзі, а також флорі водоростей Чорного моря і прісноводим водоростям Європейської частини СРСР. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Соч.: Матеріали до флори грибів Кавказу, «Тр. Ботанічного музею», 1927, ст 21; Рослинний світ океану, М. — Л., 1945; Рослинний світ континентальних водоймищ, М. — Л., 1953.
Літ.: Російські ботаніки. Біографо-бібліографічній словник, сост. С. Ю. Ліпшиц, т. 2, М., 1947 (список робіт і джерел); Голлербах М. М., Пам'яті Н. Н. Вороніхина, «Ботанічний журнал», 1956, т. 41 № 8.
