Волинська піднесеність, на З. УРСР, між рр. Буг і Корчик (басейн річки Случь). На С. уступом висотою 30—50 м-коду обривається до Поліської низовини, з Ю. Ст ст обмежена рівниною Малого Полісся. Висота 220—250 м-коду (максимальна до 341 м-код — Мізочський кряж). Переважає увалісто-балочній рельєф. Річковими долинами Буга, Стирі, Горині і їх припливів Ст ст розчленована на окремі ділянки плато. Ст ст разом з Подільською піднесеністю часто називається Волино-подільській. Підставою Ст ст є відкладення крейдяного віку, на З. під крейдяними відкладеннями залягають кам'яновугільні відкладення Львівсько-волинського вугільного басейну . На междуречьях розвинені лесовидні суглинки, в західній частині під ними зустрічаються відкладення Дніпровського (максимального) заледеніння. На Ст ст панують лісостепові ландшафти.