Львівсько-волинський вугільний басейн
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Львівсько-волинський вугільний басейн

Львівсько-волинський вугільний басейн розташований в Львівській і Волинській областях УРСР. Тягнеться з півночі (від міста Устілуг Волинської області) на півдні (майже до міста Великі Мости Львівської області) на 125 км., із заходу на схід на 60 км. . Загальна площа басейну близько 10 тисяч км 2 . Загальні геологічні запаси кам'яного вугілля Л.-В. в. би. оцінюються в 1,65 млрд. т , у тому числі балансові запаси по категорії А + В + С 1 0,7 млрд. т (на 1 січня 1972). Припущення про наявність на цій території вугільних відкладень були висловлені М. М. Тетяєвим в 1912. Планомірне вивчення басейну почалося після Великої Вітчизняної війни 1941—45. Підготовка шахтних полів була почата в 1948, а експлуатація в 1949. 70% промислових запасів вугілля зосереджено в Межреченськом, Забугськом родовищах. Інші важливі родовища: Волинське, Сокальськоє, Тягловськоє. У 1972 в басейні було 20 шахт. Л.-В. в. би. є полого монокліналлю, що занурюється в північно-західному напрямі, з півночі і півдня обмежену крупними скиданнями, на заході вирушаючу до Польщі. Вугленосність приурочена в основному до відкладень намюрського і візейського ярусів нижнього карбону і вестфальського ярусу середнього карбону, яким підпорядковано більше 50 пластів і пропластков кам'яного вугілля. Основні промислові пласти (6) досягають 0,7—1 м-коду потужності. Вугілля гумусове, з рідкими тонкими прослоямі сапропелевого вугілля; вміст вологи 0,5—6%, золи 5—23% (переважно 7—12%), сірки загальної 0,5—5,0%; теплота згорання 32,6—35,3 Мдж/кг (7800—8430 ккал/кг). Послідовне збільшення потужності відкладень і вугленосності з півночі на південь супроводиться підвищенням міри метаморфізму вугілля (з переходом від довгополум'яних до жирних і з вмістом летких речовин відповідно 41% і 31%). Вугілля газові використовуються енергетичним господарством Південно-західного економічного району. Вивозяться також в область Калінінграда РРФСР, в БССР і прибалтійських республіках. Основні міста: Нововолинськ, Червоноград, Сокаль, Белз.

  Літ.: Заставний Ф. Д., Львівсько-волинський вугільний басейн, Львів, 1956; Струєв М. М., Львівсько-волинський басейн, в збірці: Геологія родовищ вугілля і горючих сланців СРСР, т. 1, М., 1963 с. 1015—42; Островський С. Би., Тіхонов М. Е., Розробка вугільних родовищ Львівсько-волинського басейну, М., 1967; Шпак П. Ф., Сучасний стан мінерально-сировинної бази Української РСР і перспективи її розвитку найближчими роками, «Радянська геологія», 1970 № 4.

  І. А. Ерофєєв, А. До. Матвєєв.