Водопровідна мережа
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Водопровідна мережа

Водопровідна мережа, сукупність водопровідних ліній (трубопроводів) для подачі води до місць вжитку; один з основних елементів системи водопостачання . До ліній Ст с. (що зазвичай прокладається уздовж вулиць і проїздів) приєднуються так звані будинкові відгалуження (труби), по яких вода подається в окремі будівлі. Усередині будівель влаштовуються внутрішні (внутрішньобудинкові) Ст с. що підводять воду до водорозбірних кранів. На відміну від них, основна Ст с. (що прокладається поза будівлями) називається зовнішньою (вуличною, дворовою). Для пристрою Ст с. застосовують водопровідні труби. Вибір типа труб залежить від величини необхідного натиску в Ст с., характеру грунтів, способу прокладки, а також від економічних чинників. При підземних прокладках найбільш поширені чавунні, азбестоцементні і сталеві труби, використовуються також залізобетонні і пластмасові. Глибина заставляння труб залежить від рівня промерзання грунту, температури води, що подається по трубах, і режиму роботи Ст с. (для середньої смуги СРСР глибина заставляння близько 2,5 м-код ). Мінімальна глибина заставляння обумовлена необхідністю оберігання труб від руйнування динамічними (транспортними) навантаженнями.

  Ст с. обладналися замочними арматурой—задвіжкамі і вентилями (для виключення окремих ділянок мережі) і водорозбірними пристроями — пожежними гідрантами, інколи — вуличними водорозбірними колонками (у районах, ще не повністю забезпечених будинковими введеннями). Гідранти і засувки зазвичай встановлюються в спеціальних колодязях (збірних залізобетонних або цегельних), що перекриваються металевими знімними люками.

  За технічними умовами тиск води в Ст с. населених місць не повинно перевищувати 6 ат . Для подачі води в окремі багатоповерхові будівлі владнують місцеві насосні станції підкочування. Ст с. повинні забезпечувати надійне і безперебійне постачання водою споживачів. Цій умові відповідає пристрій кільцевих Ст с., що складаються з суміжних замкнутих контурів-кілець ( мал. 1 ), розташування яких залежить від планування міста. При аварії пошкоджена ділянка водовода може бути вимкнений (засувками а і би ) без припинення подачі води до всіх останніх ліній Ст с. У розгалужених (тупикових) Ст с. ( мал. 2 ) при аварії на будь-якій ділянці (наприклад, в точці x ) припиняється подача води у всі ділянки мережі, лежачі за пошкодженим; тому розгалужені мережі можуть влаштовуватися лише в тих випадках, коли допустимі перерви в постачанні водою. Всі Ст с., в яких передбачається подача води для гасіння пожеж, як правило, владнують кільцями. У Ст с. розрізняють магістральні лінії, що транспортують воду транзитом до видалених районів забезпечуваної території, і розподільної мережі, що подає воду до окремих будинкових відгалужень.

  Розрахунок Ст с. (особливо кільцях і одержуючих воду від декількох насосних станцій) — вельми складна і трудомістка робота. Для її проведення доцільно використовувати обчислювальні машини.

  Літ.: Мошнін Л. Ф., Методи техніко-економічного розрахунку водопровідних мереж, М., 1950; Абрамов Н. Н., Поспелова М. М., Розрахунок водопровідних мереж, 2 видавництва, М., 1962; Андріяшев М. М., Гідравлічні розрахунки водоводов і водопровідних мереж, М., 1964; Абрамов Н. Н., Водопостачання, М., 1967.

Мал. 1. Схема кільцевої водопровідної мережі.

Мал. 2. Схема розгалуженої (тупиковою) водопровідної мережі.