Водопроникність гірських порід
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Водопроникність гірських порід

Водопроникність гірських порід, здатність гірських порід пропускати воду. Міра водопроникності залежить від розміру і кількості пір, що повідомляються між собою, і тріщин, а також від отсортірованності зерен гірських порід. До добре проникних гірських порід відносяться галечникі, гравій, грубозернисті піски, інтенсивно закарстованниє і тріщинуваті породи. Практично непроникними (водотривкими) породами є глини, щільні суглинки нетріщинуваті кристалічні, метаморфічні і щільні осадові породи.

  Ст р. п. може визначатися за швидкістю фільтрації, рівній кількості води, що протікає через одиницю площі поперечного перетину породи, що фільтрує. Ця залежність виражається формулою Дарсі: v = ki , де v — швидкість фільтрації, до — коефіцієнт фільтрації, I — напірний градієнт, рівний відношенню падіння натиску h до довжини дороги фільтрації

 

Коефіцієнт фільтрації має розмірність швидкості ( см/сек , м/сут ). Таким чином, швидкість фільтрації при напірному градієнті, рівному одиниці, тотожна коефіцієнту фільтрації.

  У зв'язку з тим, що вода в породах може пересуватися під впливом різних причин (гідравлічного натиску, сили тяжіння, капілярних адсорбційних, капілярно-осмотичних сил, температурного градієнта і ін.), кількісна характеристика Ст р. п. може виражатися, окрім коефіцієнта фільтрації, також коефіцієнтами водопровідності і пьезопроводності. При гидрогеологичеських дослідженнях і розрахунках коефіцієнта водопровідності (твір коефіцієнта фільтрації на потужність водоносного горизонту) є показником фільтраційної здатності гірської породи.

  В залежності від геологічної будови водоносні породи у фільтраційному відношенні можуть бути ізотропними, коли водопровідність однакова в будь-якому напрямі, і анізотропними, такими, що характеризуються закономірною зміною водопроникності у різних напрямах.

  Вивчення Ст р. п. необхідне при пошуках і розвідці підземних вод для цілей водопостачання, при пристрої гідротехнічних споруд, експлуатації різних типів підземних вод, при розрахунках допустимих понижень рівня вод і радіусів впливу водозабірних свердловин, при проектуванні і здійсненні осушних і зрошувальних заходів.

  А. М. Овчинників.