Винищувальна авіація
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Винищувальна авіація

Винищувальна авіація, рід фронтової авіації ВПС(військово-повітряні сили), в СРСР також рід військ ППО(протиповітряна оборона) країни. Призначена для знищення літаків і безпілотних засобів противника з метою завоювання панування в повітрі, прикриття військ і об'єктів тилу, забезпечення бойових дій інших пологів і видів авіації. Може застосовуватися також для дій з наземних (морським) об'єктів (цілям) і ведення повітряної розвідки. Сучасна І. а. має на озброєнні реактивні надзвукові літаки. Основною її зброєю є керовані ракети і скорострільні гармати. Головні способи бойових дій І. а. — перехоплення повітряних цілей з положення чергування на аеродромах і чергування в повітрі. Інколи застосовується самостійний пошук. Управління І. а. і наведення літаків на меті здійснюється за допомогою радіоелектронних засобів і систем.

  І. а. виникла під час 1-ої світової війни 1914—18, коли для боротьби з бомбардувальниками і розвідувальними літаками були створені спеціальні, невеликого розміру літаки-винищувачі, озброєні кулеметами. У 1917—1918 І. а. придбала велике значення у ВПС(військово-повітряні сили) воюючих держав. У російській армії в травні 1917 вона складала понад 50% всіх ВПС(військово-повітряні сили), в арміях Франції, Великобританії, США в листопаді 1918 — 41,5%, в австрійській і німецькій арміях — близько 37%. К 1939 питома вага І. а. у ВПС(військово-повітряні сили) капіталістичних держав у зв'язку з розвитком бомбардувальної авіації значно знизився: у Великобританії — до 28%, у Франції і Італії — до 30%, в США — до 25%, Німеччині — до 22%. Під час 2-ої світової війни 1939—45 І. а. збільшилася кількісно і виросла її питома вага.

  І. а. у радянських ВПС(військово-повітряні сили) на початок Великої Вітчизняної війни 1941—45 складала 56,2%, а до середини 1944 — 42%. У битвах під Москвою і Сталінградом радянська І. а. відобразила натиск німецько-фашистської авіації і завдала їй нищівних ударів. В період контрнаступу зимою 1942—43 і в повітряній битві весною 1943 на Кубані вона завоювала панування в повітрі, остаточно закріпила його в Курській битві 1943 і міцно утримувала до кінця війни. Див. також ст. Військово-повітряні сили, Авіація, Авіація ППО(протиповітряна оборона) країни .

 

  Питома вага винищувальної авіації у складі ВПС(військово-повітряні сили), в %

 

1939

1941

1945

Великобританія

28

32

43,5

США

25

35,6

44,0

Германію

22

35,1

69,1

Японія

40

33,3

66,0

  М. Н. Шкіряників.