Вигляд дієслова, граматична категорія дієслова багатьох мов, що узагальнено відображає тих або інших типів протікання дії. Категорія вигляду в різних мовах вельми різна як по складу значень, що протиставили, так і по зовнішніх формах їх вираження. У російському і інших слов'янських мовах протиставили два Ст р. — досконалий, такий, що змальовує дію як цілісний, неділимий акт (наприклад, «відкрити»), і недосконалий, такий, що не дає вказівки на цілісність, завершеність дії («відкривати») і що змальовує або дію в самому процесі його здійснення («він якраз відкривав вікно»), або багатократну дію («не раз відкривав»), або дію взагалі («ти відкривав вікно?"). У старогрецькій мові виділяють три Ст р. — аорістічеський (багато в чому близький за значенням нашому здійсненому), презентний (близький до недосконалому) і перфектний (що позначає стан, що послідував за дією як його результат, наприклад cecthmai — «я придбав», тобто «я маю»). У англійській мові протиставили так званий тривалий вигляд (continuous) і невизначений вигляд (indefinite). Тривалий вигляд позначає дія в процесі його здійснення в конкретний момент часу (наприклад, I am writing — «я якраз пишу»), невизначений вигляд — дія без такої конкретизації.
Видові значення зазвичай переплітаються з тимчасовими (див. Час граматичний ). У багатьох мовах склад категорії вигляду, її співвідношення з категорією часу і навіть саме її наявність є спірними. Інколи до видів відносять такі утворення в дієслові, які не володіють достатньою мірою грамматічності, зокрема не утворюють регулярних зіставлень в рамках одного лексичного значення, наприклад, так званий багатократний вигляд в російській мові («їдав») і т. п. Сучасне мовознавство в подібних випадках говорить не про види, а про так звані «способи дії» — багатократному, починальному («заблискати»), обмежувальному («полежати»), одноактному («кольнути») і ін.
