Веслування на байдарках і каное
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Веслування на байдарках і каное

Веслування на байдарках і каное, вигляд грібного спорту, що включає чотири самостійні різновиди безуключинной спортивного веслування: т.з. гладкі гонки і слалом на байдарках, гладкі гонки і слалом на каное. Розвиток Р. на б. і до. почалося в середині 19 ст, коли вона набула широкого поширення у водному туризмі; у 60-і рр. стали проводитися спортивні гонки на байдарках, а потім і на каное. У ряді країн Європи з'явилися спеціалізовані грібні клуби (перший відомий клуб байдарочників був організований в 60-і рр. 19 ст в Шотландії). У першому в Росії Петербурзькому річковому яхт-клубі (заснований в 1860) разом з парусним спортом і веслуванням академічною стала розвиватися і байдаркове веслування. Перші змагання на байдарках цей клуб провів в 1871 (на 400 сажнів для чоловіків на байдарках-одинаках). У СРСР веслування на байдарках отримало широке поширення вже в 1920-і гг.; у 1928 вона була включена у Всесоюзну спартакіаду, в 30—40-і рр. — в програму багатьох змагань; з 1946 — в програму змагань на першість СРСР по народному веслуванню. З 1951 у зв'язку з підготовкою до 15-м-коду Олімпійським іграм почало інтенсивно розвиватися веслування на каное. З 1953 щорік проводяться чемпіонати СРСР по Р. на б. і до. У 1953 була створена Секція Р. на б. і до. СРСР, перетворена в 1959 у Федерацію Р. на б. і до. З 1952 сов.(радянський) веслярі входять в Міжнародну федерацію каное — ІКФ (заснований в 1924 як Міжнародний союз), керівну розвитком всіх видів Р. на б. і до. (гонки, слалом, туризм) і об'єднуючу (1971) національній федерації понад 30 країн.

  З 1936 змагання по Р. на б. і до. входять в програму Олімпійських ігор, з 1938 1 разу в 4 роки проводиться чемпіонат світу, з 1957 (у непарні роки) — першість Європи. З 1971 за рішенням конгресу ІКФ чемпіонати світу і Європи проводитимуться щорік і одночасно.

  Змагання на байдарках проводяться серед жінок і чоловіків, на каное — лише серед чоловіків. Дистанції гонок: у жінок 500 м-коду , у чоловіків 500 м-коду , 1000 м-коду , 10 000 м-коду . Класи човнів позначаються індексами: «К» — байдарка, «С» — каное з додаванням цифри, вказуючої на кількість веслярів в човні, наприклад «К-1» — байдарка-одинак, «С-2» — каное-двійка. Класи човнів: для жінок — «К-1», «К-2», для чоловіків — «К-1», «К-2», «К-4», «С-1», «С-2», «С-6».

  Дистанції 500 м-коду і 1000 м-код — по прямій, 10 000 м-код — по кругу з прямою між центрами поворотів не менше 1,5 км. і радіусом не менше 60 м-коду .

  Радянські веслярі на байдарках і каное займають одне з провідних місць в світовому грібному спорті. Серед них 15 чемпіонів Олімпійських ігор, 45 чемпіонів світу і 38 — Європи. Найбільших успіхів в міжнародних змаганнях по Р. на б. і до. добилися неодноразові чемпіони Олімпійських ігор Е. Г. Кислова (Дементьева), А. А. Середина, Л. І. Пінаєва (Хведосюк), М. Т. Шубіна, Ст І. Морозів, А. М. Шапоренко, неодноразові чемпіони світу і Європи Ст С. Наумов, Н. А. Грузінцева, Т. Н. Шиман, Р. І. Бухарін, А. П. Силаєв, А. І. Химіч і ін. Розвиток радянського грібного спорту на байдарках і каное пов'язаний з іменами тренерів Р. М. Краснопевцева, І. І. Пісарева, І. І. Рогачева, Н. В. Саввіна і ін.

  За кордоном Р. на б. і до. найбільш розвинена в Угорщині, ГДР(Німецька Демократична Республіка), Румунії, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), Чехословакії, Швеції. Неодноразовими переможцями найбільших міжнародних змагань були Г. Фрідеріксон (Швеція), Я. Парті (Угорщина), І. Вокнер (Чехословакія), Л. Роттман (Румунія), Е. Хансен (Данія), Т. Ценц (ФРН).

  Е. Л. Кабанів.