Веслування академічне, вигляд грібного спорту на спеціальних спортивних судах — вузьких (ширина човна-одинака — 30 см , вісімки — 60 см ) човнах з кочетами (винесеними за борти) і рухливими банками (сидіннями). Розрізняють судна для Р. а. орні (спортсмени розподілені порівну по обидва борти; кожен гребе одним веслом) і парні (кожен гребе двома веслами). Гонки проводять по прямій трасі, головним чином на дистанції 2000 м-коду для чоловіків, 1000 м-коду для жінок, 1500 м-код для хлопців, 800 м-коду для дівчат. Реєстрації рекордів в Р. а. не існує, оскільки результати навіть на одній і тій же трасі різко міняються залежно від напряму вітру і стану води. Змагання проводять на парних судах — одинаку, парній двійці, парній четвірці з рульовим (лише для жінок) і без рульового (з 1970 — лише для чоловіків), і орних судах — двійці з рульовим і без рульового для чоловіків (і з 1970 — для жінок), четвірці з рульовим, четвірці без рульового (лише для чоловіків) і вісімці з рульовим.
Р. а. зародилася у Великобританії, де змагання по цьому вигляду почали проводити в 20-х рр. 19 в.; в середині 19 ст Р. а. стали культивувати в Сівбу. Америці, Європі, Австралії. У Росії перший клуб (Петербурзький річковий яхт-клуб) був заснований в 1860. У 1923 проведений перший чемпіонат СРСР по Р. а. Жінки почали займатися Р. а. у СРСР в 20-х, а за кордоном — в 50-х рр. 20 ст З 1900 Р. а. входить в програму всіх Олімпійських ігор (змагання чоловіків). З 1893 проводиться першість Європи для чоловіків (до 1963 щорік, з 1963 — через рік), з 1954 — для жінок (щорік); з 1962 — першість світу (раз в 4 роки, для чоловіків). Найбільший розвиток Р. а. отримала в Австралії, Великобританії, ГДР(Німецька Демократична Республіка), Нідерландах, СРСР, США, ФРН(Федеральна Республіка Німеччині), Швейцарії, Італії, Франції.
Серед кращих сов.(радянський) веслярів: А. М. Долгушин — багатократний чемпіон СРСР на одинаку; В. Н. Іванов — чемпіон світу (1962), 3-кратний олімпійський чемпіон (1956, 1960, 1964) на одинаку; Ю. С. Тюкалов (чемпіон Олімпійських ігор 1952 на одинаку) і А. Н. Беркутов — олімпійські чемпіони (1956) і 5-кратні чемпіони Європи на парній двійці; Г. М. Самородова-Константінова — 5-кратна чемпіонка Європи (1963—67) на одинаку; жіноча вісімка «Крила Рад» — «Праця» — 8-кратний чемпіон Європи (1955—62); чоловіча вісімка «Крила Рад» — 3-кратний чемпіон Європи (1953—55) і срібна призерка Олімпійських ігор (1952), і ін. Розвиток радянської школи Р. а. пов'язано з іменами провідних тренерів — А. Н. Шебуєва, А. М. Шведова, П. А. Пахомова, І. Н. Полякова, М. А. Саврімовіча, Би. С. Бречко, А. Д. Смирнова, А. Н. Миколаєва, Е. І. Вайткявічюса і ін.
З зарубіжних веслярів широко відомі: 3-кратний олімпійський чемпіон П. Костелло (США; 1920, 1924, 1928); 4-кратна чемпіонка Європи (1958—61) на одинаку К. Папп (Угорщина); 2-кратний чемпіон Європи (1957, 1958) австралієць С. Маккензі; вісімка Ратцебургського грібного клубу (ФРН; тренер До. Адам) — чемпіон Європи (1959, 1963—65, 1967), світу (1962, 1966) і Олімпійських ігор (1960, 1968), і ін.
В СРСР організацією і розвитком Р. а. керує Федерація грібного спорту СРСР, яка з 1952 входить в Міжнародну федерацію грібних суспільств, засновану в 1892 і об'єднуючу (на 1.1.1971) національні федерації 49 країн.
Літ.: Грібний спорт, під ред. С. До. Фоміна, М., 1966: Шведів А. М. і Шебуєв А. Н., Академічне веслування. В допомогу тренерові, М., 1957; Академічне веслування, М., 1964.
