Венети і прасини, головні циркові партії (діми) в містах Візантії, де (як раніше в античному Римі) організовувалися змагання (переважно кінні) і вистави в цирку і на іподромі. Довкола видовищ складалися партії «уболівальників», що отримували назви за кольором одягу візників (так, венети — «блакитні», а прасини — «зелені»). Діми мали своє виборне керівництво, штат прислуги візників, артистів, а також удома, коней, грошові кошти, які кожна партія збирала зі своїх прибічників. Спочатку діми були чисто спортивними організаціями. Після закону імператора Костянтина (що правив в 306—337) про «аккламациях» (праві міського населення виражати вигуками схвалення або несхвалення зачитуваним в цирку постановам властей) діми стали перетворюватися до кінці 4 ст в своєрідні політичні партії з деяким соціальним забарвленням. Всього дімов було 4, але політичне значення придбали Ст, що лише ворогують між собою, і п. Венети очолювалися сановною знаттю, стояли за централізацію, бюрократичне управління, православ'я, а прасини — з торгівельно-ремісничою верхівкою на чолі — виступали за посилення органів місцевої самоврядності, проявляли симпатії до монофіситам . З початку 5 ст Ст і п. стали притягуватися до оборони міста, були зобов'язані виставляти певне число озброєних людей; таким чином, Ст і п. отримали право організації своєї міліції і участі в місцевій самоврядності (інколи уряд позбавляв яку-небудь партію цих прав). В кінці 5 і в 6 вв.(століття) боротьба між Ст і п. загострилася: особливо шалено поводилися загони молоді, так звані стасиоти, що владнували побоїща. Інколи соціальні протиріччя приводили до об'єднання рядових Ст і п., вони виходили з покори своєму керівництву і спільно виступали проти уряду (повстання в 532 « Ніка» ) . До 8 ст Ст і п. втратили політичне значення, роль Ст і п. обмежилася участю їх представників в урочистих святах.
Літ.: Дияконів А., Візантійські діми і факциі, в кн.: Візантійська збірка, М. — Л., 1945: Сюзюмов М., Політична боротьба довкола видовищ в Східній Римській імперії 4 століття, «Уч. зап.(західний) Уральського державного університету», 1952 № 11; Курбатов Р., Ранневізантійський місто (Антіохия в IV ст), Л., 1962; Maricq A., Factions du cirque et partis populaires, «Bulletin de la classe des lettres et des sciences morales et politiques de I ''academie royale de Belgique», 1950, 5 ser., t. 36 № 7, р. 396—421.
