Велика хартія вільностей (лат. Magna Charta Libertatum, англ.(англійський) The Great Charter), грамота, підписана англійським королем Іоаном Безземельним 15 червня 1215. Написана на латинській мові, містить 63 статті. Підписанню Ст х. ст передувало повстання баронів, які були невдоволені посиленням королівської влади. У повстанні брали участь також лицарі і городяни, що виступали проти податкового гніту, утисків з боку королівських чиновників і невдалої зовнішньої політики короля. Більшість статей Ст х. ст, що закріпила тимчасову перемогу баронів над королем, відображало інтереси феодальної аристократії. Ст х. ст гарантувала дотримання королем феодальних звичаїв по відношенню до його васалів — баронів, забороняла стягувати субсидії з феодалів без їх згоди, судити баронів інакше як судом рівних їм по званню перів; вона ліквідовувала право короля втручатися в юрисдикцію феодальних курій і створювала комітет з 25 баронів, який в разі порушення хартії королем міг почати проти нього війну.
Значно менше Ст х. ст дала рицарству і верхівці вільного селянства: баронам і королеві заборонялося вимагати з них більше служб і повинностей, чим слідувало по звичаю, всім вільним людям гарантувався захист від свавілля чиновників. Міста отримали лише підтвердження вже існуючих привілеїв. Було встановлено єдність заходів і вагів. Основній масі англійського народу — кріпосному селянству (вілланству) Велика хартія вільностей не дала жодних прав.
Ст х. ст зіграла відому роль в політичній боротьбі 13—14 вв.(століття), англійській становій монархії, що привела до складання. Анулювана Іоаном в кінці 1215, Ст х. ст потім підтверджувалася Генріхом III, Едуардом I і Едуардом II, за винятком так званих конституційних статей, що зменшували престиж корони. Забута в кінці 15 і в 16 вв.(століття), вона була використана лідерами парламентської опозиції напередодні і на початку Англійської буржуазної революції для обгрунтування права парламенту контролювати дії королівської влади.
Публ.: Петрушевський Д. М., Велика хартія вільностей, 2 видавництва, М., 1918; Пам'ятники історії Англії XI—XIII вв.(століття), М., 1936.
Літ.: Гутнова Е. Ст, Виникнення англійського парламенту, М., 1960, гл.(глав) 4—5; Петрушевський Д. М., Нариси з історії англійської держави і суспільства в середні віки, 4 видавництва, М., 1937; Mc. Kechnie W. S., Magna Charta, Glasgow, 1905.
